Никто не забыт, ничто не забыто
|
|
Viktor | Дата: Четвер, 04.09.2008, 13:02 | Повідомлення # 1 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
| Предлагаю всем, кто помнит сам или знает со слов родственников описать события, которые происходили на территории Ставищенского района в 1941-1945 гг.
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Субота, 08.05.2010, 17:02 | Повідомлення # 31 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
| МОВЧАН ПЕТР ИВАНОВИЧ, 1911 г.р.
Призван: Ставищанским РВК Киевской области Постоянный домашний адрес (представленного или его семьи): Киевская обл., Ставищанский р-н, с. Станиславчик Полное звание: сержант Должность, командир отделения, 269 отд. стрелкового батальона Награжден медалью «За боевые заслуги»
Краткое, конкретное изложение личного боевого подвига или заслуг
Наградной лист
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Субота, 08.05.2010, 17:02 | Повідомлення # 32 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
| КОВАЛЬ ТРОФИМ СТЕПАНОВИЧ, 1918 г.р.
Призван: Ставищанским РВК Киевской области Постоянный домашний адрес (представленного или его семьи): Киевская обл., Ставищанский р-н, с. Беседка Полное звание: старшина Должность, авиамоторист, 750 авиационный армейский смешанный полк Награжден медалью «За боевые заслуги»
Краткое, конкретное изложение личного боевого подвига или заслуг
Наградной лист
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Субота, 08.05.2010, 17:02 | Повідомлення # 33 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
| ДЕРТУК НИКИФОР СЕМЕНОВИЧ, 1921 г.р.
Призван: Ставищанским РВК Киевской области Постоянный домашний адрес (представленного или его семьи): Киевская обл., Ставищанский р-н, с. Борисовка Полное звание: зам. политрука Должность, зам командира батареи, 405 отделение гвардейского минометного дивизиона Награжден орденом Красной Звезды
Краткое, конкретное изложение личного боевого подвига или заслуг
Наградной лист
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Субота, 08.05.2010, 17:03 | Повідомлення # 34 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
| ЛЕГЕЗА ЛЕОНТИЙ ИВАНОВИЧ, 1912 г.р.
Призван: Ставищанским РВК Киевской области Постоянный домашний адрес (представленного или его семьи): Киевская обл., Ставищанский р-н, с. Роскошное Полное звание: капитан Должность, командир отдельного броне-батальона, 61 отдельная легко-танковая бригада Награжден орденом Красной Звезды
Краткое, конкретное изложение личного боевого подвига или заслуг
Наградной лист
Приказ о награждении (№ и дата)
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Субота, 08.05.2010, 17:03 | Повідомлення # 35 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
| ГАВРИЛОВ ИВАН САМСОНОВИЧ, 1912 г.р.
Призван: Кожвинский РВК, Коми АССР, Кожвинский р-н Похоронен в ПГТ Ставище Полное звание: младший сержант Должность, командир стрелкового отделения, 3-й стрелковый батальон 1318 стрелкового полка Герой Советского Союза (Орден Ленина и медаль «Золотая звезда»)
Краткое, конкретное изложение личного боевого подвига или заслуг
Наградной лист
Санкт-Петербург
|
|
| |
|
|
|
|
sv7854 | Дата: Четвер, 13.05.2010, 13:03 | Повідомлення # 40 |
Рядовий
Група: Початківець
Повідомлень: 1
« 0 »
Країна:
Статус:
| Фляжников Александр Андреевич, 1925 года рождения, уроженец села Ставище, Ставищенского р-она, Киевской области, красноармеец, убитый в бою 13.07.1944 на Карельском фронте. (В донесении написано, что родственников нет. Может кто-либо из родственников все же жив? )
|
|
| |
Viktor | Дата: Четвер, 13.05.2010, 15:12 | Повідомлення # 41 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
| В годы войны по оккупированной фашистами Украине ходила молва о советской кавалерийской воинской части, которая своими стремительными рейдами приводила в ужас немецкие гарнизоны многих городов. Однажды конники в армейской форме внезапно появились под Винницей возле ставки Гитлера. Фашисты думали, что это советский десант. Начался такой переполох, что эхо докатилось до Берлина и Москвы. Фюрер был вынужден отложить свой приезд в Украину. Сталин велел разведке узнать, что же это за храбрец такой. Когда вскоре ему доложили о конном партизанском соединении, которое создал бывший окруженец капитан Наумов, вождь воскликнул: "Не капитан Наумов! Капитан не мог этого сделать. Генерал Наумов! Подготовьте документы..."
Наумов Михаил Иванович родился в 1908 году в селе Большая Соснова. Кадровый офицер пограничных войск, член КПСС. При выходе из окружения создает партизанский отряд и впоследствии командиром кавалерийского партизанского соединения, действовавшего в глубоком тылу гитлеровских войск. Ему присвоено воинское звание генерал-майора. Звание Героя Советского Союза присвоено 7 марта 1943 года. Гитлеровское нападение Наумов встретил в ущелье Карпат на Днестре. Коммунист, капитан, пограничник, он с небольшим отрядом принял на себя первые залпы фашистских танков, первые пули автоматчиков. Прорвав кольцо окружения, Наумов с поредевшим отрядом стал отходить в глубь страны, пересекли Украину с запада на северо-восток, и вышли к Сумской области. Удалось связаться с "окруженцами", с местными подпольщиками, и он примкнул к Червонному партизанскому отряду, стал командиром особой группы. В начале 1942 года Наумова избрали начальником объединенного штаба партизанских отрядов зоны Хинельских лесов, позже утвердили заместителем начальника штаба партизанского движения на Сумщине. С января 1943 года по август 1944 года Наумов командовал соединением украинских кавалерийских партизанских отрядов. В штабе партизанского движения на Украине вынашивалась и зрела идея, совершить глубинный рейд по тылам противника. На карте извилистая линия первого (степного) рейда прочерчивается из Сумской области в Курскую, Харьковскую, Полтавскую, Кировоградскую, Одесскую, Винницкую, Киевскую, Житомирскую и выходит в южные районы Белоруссии. Этот марш с севера на юг и с юга на северо-запад составил более трех тысяч километров. Степной рейд вызвал к жизни, к активной борьбе против оккупантов большое число новых партизанских отрядов и боевых групп на юге и в центре Украины, в Молдавии, Буковине. По заданию Политбюро ЦК КП (б) Украины соединение совершает на протяжении июля-декабря 1943 года второй рейд. Наумовцы выходят из района Пинских болот на Киевщину и действуют в полосе: Фастов - Новоград-Волынск - Киев - Коростень, освобождая от гитлеровцев сотни населенных пунктов, нанося сокрушающие удары по коммуникациям врага. В октябре - ноябре соединение участвует в битве за освобождение Киева. Соединение прошло около 3500 километров, 23 раза форсировали реки, провело 186 боевых операций, разгромило 47 вражеских гарнизонов, уничтожило более 4000 солдат и офицеров, освободило 425 населенных пунктов. В январе - апреле 1944 года, соединение совершает третий, Западный рейд. Марш начался из района Городница - Березно. Кавалеристы-партизаны прорвались через фронт юго-восточнее Луцка. В непогоду, по бездорожью, среди предельно насыщенных вражескими гарнизонами городов и сел. За время трех героических рейдов соединение М.И. Наумова прошло с боями по тылам врага около десяти тысяч километров, провело 336 боевых операций, освободив от оккупантов и заняв на время стоянок 2086 населенных пунктов. Эти рейды генерала Наумова являются превосходным примером ведения оперативной партизанской войны.
В честь генерала Наумова названа улица в пгт Ставище.
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Четвер, 13.05.2010, 21:08 | Повідомлення # 42 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
| 6-я Гвардейская танковая армия в Корсунь-Шевченковской операции 1944 г. и в разгроме группы армий "Южная Украина" и румынских войск.
6-я Гвардейская танковая армия в Маньчжурской наступательной операции 1945 г. - прорыв к Чанчуню, Мукдену, Даляню (Дальнему) и Люйшуню (Порт-Артуру).
Соединения и части армии награждены орденами, многие из них удостоены почётных наименований; десятки тысяч воинов армии награждены орденами и медалями, 75 присвоено звание Героя Сов. Союза, а А. Г. Кравченко и С. Ф. Шутов удостоены этого звания дважды.
Командующий генерал-лейтенант танковых войск, с сентября 1944 г. - генерал-полковник танковых войск А. Г. КРАВЧЕНКО (январь 1944 г. - сентябрь 1945 г.).
Андрей Григорьевич Кравченко (1899-1963 г.г.), генерал-полковник танковых войск (1944 г.), дважды Герой Сов. Союза (1944, 1945 г.г.). В РККА с 1918 г., в ВКП б) - с 1925 г. Военная академия им. М.В. Фрунзе - 1928 г., Высшие академические курсы при Академии Генштаба в 1949 г. В войне с Финляндией 1939-1940 г.г. - начальник штаба танковой дивизии. В марте 1941 г. - начштаба мехкорпуса. В ходе войны - нач. штаба 18-го мехкорпуса, командир отдельной танковой бригады, с марта 1942 г. - нач. штаба 1-го танкового корпуса, с июня 1942 г. - командир 2-го танкового корпуса. С октября 1942 г. командир 4-го танкового корпуса (позже 5-го гвардейского танкового корпуса), на Западном, Брянском, Сталинградском, Воронежском, 1-м Украинском фронтах. С января 1944 г. командующий 6-й Гвардейской танковой армией. После войны командовал армией, бронетанковыми и механизированными войсками ряда военных округов, был помощником командующего войсками Дальневосточного военного округа.
Санкт-Петербург
|
|
| |
nkp78 | Дата: П`ятниця, 14.05.2010, 09:36 | Повідомлення # 43 |
Майор
Група: VIP-користувач
Повідомлень: 250
« 1 »
Країна:
Статус:
| В ОБД Мемориал есть много убитых на войне наших земляков не занесенных на 2-е стеллы Монумента Славы в Ставище. Есть большое поле деятельности для молодых поисковиков.
ФУТБОЛ - ГРА НАРОДУ
|
|
| |
nkp78 | Дата: Понеділок, 07.06.2010, 13:41 | Повідомлення # 44 |
Майор
Група: VIP-користувач
Повідомлень: 250
« 1 »
Країна:
Статус:
| Життєвий круг солдата з українського села Поплавка. Вчора, 5 червня 2010 року збирались з друзями в бані попаритися(вечір п’ятниця - наш День Здоров’я). Мова зайшла про війну. Розповідали неспішно кожен про свого батька-фронтовика. Із всіх батьків-червоноармійців, які почали війну в 1941 році на кордоні, або в перші 2 місяці війни всі побували в полоні. Один пропав безвісти. Другий в полоні був у Франції, де брав участь в Русі Опору разом з французькими партизанами (маки). А після Дня Перемоги всіх їх повезли на Японську війну. Поки везли, війна й закінчилась. Там, на сході застали солдат неочікувані репресії. Третій попав в полон, але втік і в 1944 році знову був мобілізований. Закінчив війну в Австрії. Четвертий під Харковим попав в полон, потім по дорозі до концтабору втік і вже в 1944 році під Варшовою був скошений вибухом міни. Госпіталь, загроза ампутації кінцівок, осколки здавалося бігали ще довго по ногах. А потім на милицях додому в село, де сів за кермо полуторки, яка на всю Іванівку була одна. Мій же батько служив в армії з 1938 року. Закінчив полкову школу молодших командирів. Став старшим сержантом, командиром відділення 6 роти, 3 батальйону, 645 стрілецького полку, 141 СД, 37 СК, 6 А, Південно-Західний фронт. В 4 години ранку 22 червня він з своїм батальйоном, який перед війною з Шепетівки направили на роботи по Укріпрайону №4 біля кордону з Польщою, м. Рава-Руська, вступив в бій з ворогом. Відступали з боями аж до м. Умані, де дві армії 6 та 12 попали в оточення. Був тяжко поранений в ногу. Гомілкову кістку повністю розтрощила розривна куля з німецького кулемету МG-80. Навіть карателі, які після бою вранці дострілювали наших поранених, не виявили в нього признаків життя і пошкодували йому кулю в голову. Сільські жінки і молодь з селища Цибулів збирали трупи червоноармійців, а їх було декілька сотень. Знайшли мого батька ще живим, без свідомості. Відпоїли, перев’язали, перевдягнули і відвезли в Жашків, а потім в госпіталі містечка Ставище доктор Сахаров йому зробив операцію. Два з лишнім роки лежав на витяжці молодий 26-річний хлопець. Але вижив всім смертям назло, зустрів мою маму, побралися, побудували свій дім, виростили свій сад і виховали трьох синів. Сьогодні вранці не спалося. Не побіг, як завжди, на море, а розпочав роботу в пошуковій системі «Солдат ру», запам’ятавши з вчорашньої розмови прізвище Герасименко Олексій, який пропав безвісти з 1941 року. Мені відразу посміхнулась вдача - я знайшов і швидко відновив всю історію життя молодого червоноармійця 1922 року народження з с. Поплавка, що на півночі Одеської області. Він був призваний в ряди РСЧА на початку війни в 1941 році, 24 травня 1942 року був полоненим під м. Харків, потім 2 табори в м. Вальденбург, де й загинув 8 лютого 1944 р. Є фото юнака з татуйованим особистим номером, анкета з записами про перебування в таборах. Олексія Герасименка майже 70 років чекали мати (Батько мав 2 воли. За це був репресований і страчений в 1938 році в Одеській тюрмі), 4 сестри і всі їх діти й онуки. Зателефонував відразу товаришу. Голос в трубці затремтів... Підступна сьоза від хвилювання накотилася й мені на очі... Постає питання: чому ж не дійшла до рідних інформація про людину, яка загинула при захисті Вітчизни? В німецькій анкеті 1941 року є припис вже зроблений після війни в ЦАМО м. Подольська, коли архіви концтаборів перевезли до Москви: «мать Герасименко Наталия Одесск. Обл. (Валигоцевский р-н) с. Поплавка / (района по справ. нет)» Підпис. Ось вона "совєцька" байдужість до горя народу. Написав чиновник, що «района по справ.(ке) нет» і «кінці в воду». Що йому (чиновнику) до того, що бійця чекають не дочекаються, всі очі «виплакали і прогледіли» батько з матір’ю, брати з сестрами… Після війни із-за укрупнення районів цей райцентр Одеської області просто перенесли в друге місце - селище Ананьїв, а село минулий райцентр став селом Долинським. Війна не закінчилась, поки не буде віднайдений і похований кожен солдат, який зложив голову за всіх нас! 5 червня 2010 р. м. Одеса О.І. Панченко E-mail: nkp78@mail.ru т. 0682521341
ФУТБОЛ - ГРА НАРОДУ
|
|
| |
nkp78 | Дата: Понеділок, 07.06.2010, 13:50 | Повідомлення # 45 |
Майор
Група: VIP-користувач
Повідомлень: 250
« 1 »
Країна:
Статус:
| Їх призвали в січні 1944 р. після звільнення Ставища польові війскомати і кинули в бій без гпинтівок - з палицями і в фуфайках закривати прорив німців в Корсунь-Шевченківськім кільці. Вони були ставищанами і загинули всі зовсім недалеко від своєї домівки... ВІЧНА ЇМ ПАМ"ЯТЬ.
ФУТБОЛ - ГРА НАРОДУ
|
|
| |