Минає час і все менше залишається ветеранів, які брали участь в Великій Вітчизняній війні і свідків цього страшного лиха. Щоб зустрітися з свідками тих часів та ще більш вивчити історію визволення України від фашиських  загарбників Г.О. „Ставищанське козацтво” запланувала поїздку в село Баликощучинка на Букринський плацдарм, де відбувалися дуже запеклі бої за визволення м.Києва.

    03.07.10 р. група козаків з родинами відвідала історичний музей та меморіальний комплекс Букринського плацдарму, де були вражені територією, на якій побудований даний комплекс та людьми, які на даний час утримують в належності дану територію.

Дуже багато цікавого дізналися про історію будівництва комплексу про історичне походження даної місцевості та за ті часи визвольної війни. Коротко хочеться розповісти про історію тих часів.

           Наприкінці вересня 1943 року війська І-го Українського фронту під командуванням генерала М.Ватутіна вийшли до Дніпра в районі м. Києва: на 80 кілометрів південніше – навпроти села Букрина та північніше – на лінії Лютіж-Вишгород. Командування Першого Українського фронту планувало почати визволення Києва з удару з позицій Букринського (Канівського) плацдарму, а допоміжний удар планувався в районі Нових Петрівець. У жовтні 1943 року було зроблено дві спроби наступу з боку Букринського плацдарму, проте вони виявилися невдалими - сили ворога були значними. Після чого було ухвалено рішення перебазуватися на Лютізький плацдарм, звідки й було успішно завершено наступальну операцію. "Неудача наступления на Букринском плацдарме произошла потому, что не были своевременно учтены условия местности, затруднявшие здесь наступательные действия войск, особенно танковой армии", — говорилось в секретній директиві, підписаній Йосипом Сталіним. Такою була офіційна версія поразки на Букринському плацдармі, якою виправдовувалися колосальні людські втрати

    Букринський плацдарм коштував занадто дорого. Наскільки дорого – ще й досі не встановлено. Озвучена цифра людських втрат під час битви за Дніпро – 417 тисяч осіб, а в боях за Букринський плацдарм загинуло близько 250 тисяч осіб ( деякі історики припускають, що набагато більше). Німецькі втрати на Букрині склали 55 тисяч осіб. Але достеменно назвати реальні втрати у тій битві не є можливим. Зокрема, у братській могилі на меморіальному комплексу Букринського плацдарму, поховано 3 тисячі 316 бійців Радянської армії. Тіла інших загиблих і досі захороненні в місцевих городах і дворах, в навколишніх лісах та ярах або опинилися під водою створеного в 70-х роках Канівського водосховища. Дніпро назавжди поховав під своїми водами тисячі бійців та мирних жителів, що стали учасниками і свідками тієї кривавої битви, якою була завойована велика перемога. І ми мусимо про це пам’ятати.

     Користуючись нагодою ми також відвідали міжнародний еко - культурний фестиваль Трипільське коло ”Вогонь” який відбувався в м. Ржищеві з 1.07.10р по 4.07.10р. де проходили безліч різноманітних програм це фестиваль борщу, гончарне мистецтво, різноманітні художні. літературні та концертні виступи, чайні локації, лучне стрільбище та безліч іншого. Поразила велика присутність людей на фестивалі які переважно були одягнені в Український народний одяг. Основні принципи фестивалю „Гармонія людини та навколишнього середовища” Чиста вода - чисте життя! Збережемо землю – збережемо рід! Запалюємо серця1 Дихай на повні груди!

        Г.О. „Ставищанське козацтво” постійно планує та проводить поїздки по місцям бойових звитяг українського народу та козацтва. Це і поїздка на острів Хортиця – колиску українського козацтва, в історичній музей козацького побуту - „Мамаєва Слобода” духовних святинях України. Такі поїздки дають змогу наочно розширювати кругозір, збагачувати свій духовний світ та наповнювати себе новими враженнями. Всі ці –заходи проводяться членами ГО „Ставищанське козацтво” за власні кошти.

Голова Г.О. „Ставищенське  козацтво”                                     Жабуровський О.О.