БЛАГОДІЙНИЦТВО ПОЇЗДКА В ЖИТТЯ Була організована поїздка в місто Київ для інвалідів Ставищанського району. За участю ГО «Ставищенське козацтво», духовенства селища та РГО «Сильні духом». Метою поїздки було закладено підняття духовного морального милосердного рівня живущих людей. Це ті посіяні зерна, які в майбутньому дадуть сходи добра та людського розуміння в допомозі ближньому. Розповідаючи про поїздку в першу чергу хочеться подякувати отцю Андрію, що знайшов розуміння здійснити дану поїздку. Як нелегко було йому зібрати всіх, щоб ця добра справа відбулась. Кажучи його словами, добру справу нелегко робити, бо на перешкоді стають злі сили. Батюшкою було прикладено немало зусиль по організації зустрічі в ботанічному саду з «Духовним братством», організація, яка діє при Святотроєцькому Іонівському монастирю, це молоді люди, які проводять безліч заходів по доброчинних місіях та також випускають власну редакцію. Ми були приємно здивовані їхньою теплою зустріччю. Нас було пригощено теплим чаєм, солодощами. Була проведена цікава розповідь про монастир, знайомство знастоятєлем монастиря. Організована про гулка по території, та були запрошені на цікаву битву древніх рицарів які демонстрували свої уміння володіти холодною зброєю, даний турнір був присвячений для людей онкохворих. Також ми вцей день відвідали Свято Віденський монастир та Свято Успенську Печерську лавру після яких залишились приємні спогади. Зі сторони ГО «Ставищанське козацтво» реалізую чи план заходів на 2009р була надана допомога в супроводі хворих, транспорт, топливо, фізична допомога в переміщенні хворих на візках з транспорту та по території монастирів. Також хоче ця подякувати всім тим козакам які проявили доброту та милосердя до хворих. Приємно було бачити як швидко потоваришувались всі учасники поїздки наче якась невидима сила дружності, доброти та єднання огорнула всіх своєю обіймою. Було приємно спостерігати як дітки козаків залюбки допомагали возіння візків, влаштовували перегони та як вони весело та радісно спілкувались між собою як горіли їхні оченята. Це ті посіяні зерна добра на яких тримаються світ. Хотілось щоб ці посмішки та радісні очі як частіше з'являлись на лицях цих дітей. Тому хочеця звернутись до інших організацій підприємств підприємців щоб не стояли осторонь навколо таких подій а долучались до проведення даних заходів. Також хоче ця подякувати Ю.А.Горкуну керівнику РГО «Сильні духом» який зумів зібрати, згуртувати та підготувати хворих до цієї поїздки. Хто як не він який постійно підтримує їх ужитті знаючи всі буденні проблеми які виникають в їхньому житті міг допомогти перенести довгу та важку поїздку не кожний здоровий чоловік витримає а що говорити про хворих. В загальному поїзда відбулась на належному рівні всі залишились задоволені потоваришувались одне з одним більше взнали одне про одного при спілкуванні ознайомились з якими проблемами живуть хворі. Комусь не вистачає пандуса в квартирному будинку щоб можливість була виїхати на вулицю а комусь простого спілкування. Тому я рахую такі заходи потрібно проводити як частіше щоб ми більше пізнавали і розуміли одне одного. До поїздки долучились всі козаки, але в поїздці допомагали хворим А.Літвінчук, В.Кошинський, С.Садлівський, О.Чесневич, В.Яцевський, О.Жабуровський.
О.ЖАБУРОВСЬКИЙ, член ради «Ставищенське козацтво», наказний атаман.
Щиросердечно дякую керівнику громадської організації «Сильні духом» Ю.Горкуну, який допоміг в організації поїздки до Києво-Печерської лаври, де нас привітно і гостинно Зустрічали. Ми запалили свічки Ісусу Христу, Матері Богородиці і вклонилися всім святим, відвідали чоловічий та жіночий монастирі, побували в Успенському соборі. У поїздці нас супроводжував благочинний Ставищенського благочиння протоієрей Андрій Пустовгар. Він досконало і доступно розповідав про Христа та святих апостолів, всі його розповіді були цікавими та повчальними. Ми збагатилися духовно, відпочили, поспілкувалися один з одним. Всім, хто брав участь у здійсненні поїздки, профінансував її зичу довгого віку та всіх земних благ. Т.ПОНОМАРЕНКО с.Винарівка.
За багато років інвалідності, я вперше була на екскурсії Святотроїцької церкви – іонівський монастир, Святоведенський чоловічий монастир, Святоуспенська Києво-Печерська лавра, Ботанічний сад – там якраз відбувався рицарський турнір. Враження переповнили наші серця. Ми щиро дякуємо організаторам, спонсорам і волонтерам цієї екскурсії. Ними виступили: Ставищенські козаки, Олександр Жабуровський, Отець Андрій, водії автобуса «Любомир», волонтери, які допомагали нам на візках. Дякуємо за ті щасливі хвилини радості, за спогади, які надовго залишаться в нашій пам’яті, за красоту, яку ми бачили в Києво-Печерських лаврах. Ви зігріли наші душі і повернули нам віру в милосердя. Щиро дякуємо всім організаторам поїздки. М.ВЄТРОВА, смт Ставище.
ОДИН ДЕНЬ ЩАСТЯ Легко чи важко подарувати людям з обмеженими можливостями трішечки радості? Напевно й те і інше – 31 травня радість подорожі до Києва й спільного спілкування нам подарували громадська організація «Сильні духом», районна організація козаків та отець Андрій Пустовгар. Спочатку заїхали в СвятоТроїцький Іонинський монастир, який знаходиться в Ботанічному саду. На базі цього Монастиря діє православне братство Святого Іони Київського. Молодь братства зустріла нас і влаштувала нам частування, пригощали цукерками, тортами, соком. В СвятоТроїцькому храмі один з послушників розповів історію створення монастиря. Ми спустилися в печеру, де зберігаються мощі Святого Іони Київського, спілкувалися з волонтерами братства та гуляли по Ботанічному саду. Потім ми поїхали в Введенський монастир, приложились до Чудотворної ікони Божої Матері «Прізрі на сміреніє», яка відбилась, як негатив, на склі. До Введенського монастиря приїжджають люди з усього світу. Ми зустріли молоду пару, яка приїхала аж з Голландії. Наостанок ми заїхали в СвятоУспенську Києво-Печерську Лавру, прогулялись по її території. Особливо гарний краєвид на Дніпро й Київ відкривається з майданчика біля трапезної Церкви. Після цього поїхали вже додому. В цей день ми забули, що ми в інвалідних візках, що іноді, навіть, в теплу погоду не можна вийти на вулицю, бо для цього потрібна стороння допомога. Ми були просто щасливі! Хочу висловити величезну вдячність О.Жабуровському та козакам, які не лише виділили для подорожі автобус і пальне, а й були нам за супроводжуючих. Возили нас на візках по всьому Києву. Допомагали завантажилися в автобус. Молодці, хлопці, і так тримати!!! Ю.Горкуну, який обдзвонював і збирав всіх інвалідів. Отцю Андрію, він зв’язувався з братством Святого Іони Київського й познайомив нас з православною молоддю Києва. Без участі всіх цих людей цієї поїздки не було б, мені дуже приємно, що нарешті й православна церква долучилась до громадської діяльності. Адже церква покликана Господом на добрі діла й, безперечно, допомагати інвалідам – богоугодне діло! Я дуже люблю подорожувати й сподіваюсь, що це не остання наша спільна мандрівка, а з такою компанією можна їхати хоч на край світу!!! Мені наприклад дуже хочеться побувати на етно-фестивалі «Країна мрій» в Києві. Він проводиться в двадцятих числах червня. А для цього мені потрібна стороння допомога, бо я в інвалідному візку. Але це вже як Бог дасть. З повагою інвалід І групи Іванка СІЛЕЦЬКА, с.Полковниче.
Головна
Ставищенщина
Форум
Фотоальбоми
Книга для гостей
Довідники
Швидкий пошук
Пошук за прізвищем
Каталог файлів
