Viktor | Дата: Середа, 22.11.2023, 13:45 | Повідомлення # 31 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1992
« 11 »
Країна:
Статус:
|
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Середа, 24.04.2024, 13:09 | Повідомлення # 32 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1992
« 11 »
Країна:
Статус:
|
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Середа, 14.08.2024, 08:39 | Повідомлення # 33 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1992
« 11 »
Країна:
Статус:
|
Покійний Максим Славинський, приятель Лесі Українки, довголітній співредактор західницького петербурзького місячника „Вестник Европы” і наш дипломат в часах Державности, десь в середині 20-х р.р. щиро признався був в розмові, що страшне пророцтво Шевченка – Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять, – було для нього довший час незрозуміле. Що то значить „присплять”? І чому „збудять в огні”? І чому „окраденую”? Як це можна „окрасти” цілу країну, цілий нарід? Славинський згадував, як він (та й не він один) ту „неясну” Шевченківську строфу клав на карб „слабої оброблености віршу”, „малої освіти”, мовляв, „самоука” і т. п. інтеліґентських забобонів здрагоманізованого й звинниченкізованого покоління. І аж, як казав він, ось тепер, по всім, що було протягом 1917-20 р.р. „ він зрозумів, яке прозріння і яка осторога містилася в тій „неясній” і „необробленій” строфі.
Джерело: Євген Маланюк "Малоросійство", видання „Вісника” ООЧСУ, Ню Йорк, 1959
Санкт-Петербург
|
|
| |
Себастян | Дата: Середа, 18.09.2024, 08:37 | Повідомлення # 34 |
Сержант
Група: Модератор
Повідомлень: 29
« 5 »
Країна:
Статус:
| 181 день життя Максима Славінського - від затримання 27 травня 1945 року в Празі до смерті 23 листопада 1945 року в Києві, у Лук'янівській тюрмі
Нішо, крім Ставища!
|
|
| |