Пам'яті Олександра Панченка
|
|
admin | Дата: Понеділок, 18.07.2011, 19:29 | Повідомлення # 1 |
Admin
Група: Адміністратор
Повідомлень: 103
« 4 »
Країна:
Статус:
| Повідомлення №2, 3, 4, 5 були перенесені з інших тем форуму. Оригінальна дата повідомлень при перенесенні була втрачена.
Адміністратор
|
|
| |
Viktor | Дата: Понеділок, 18.07.2011, 19:29 | Повідомлення # 2 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1985
« 11 »
Країна:
Статус:
| Сегодня (04.06.2011г.), скоропостижно скончался Александр Панченко. Это невосполнимая утрата для многих. Я ещё просто не могу осознать, что его не стало. Выражаю свои искренние соболезнования его семье, друзьям, и всем, кому посчастливилось его знать.
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Понеділок, 18.07.2011, 19:30 | Повідомлення # 3 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1985
« 11 »
Країна:
Статус:
|
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Понеділок, 18.07.2011, 19:30 | Повідомлення # 4 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1985
« 11 »
Країна:
Статус:
| 9 липня 2011 року о 10.00 год. на стадіоні "Колос" у Ставищі відбудуться сороковини з дня смерті О.І.Панченка. Запрошуємо всіх друзів, одноклубників та небайдужих. Світла пам"ять про цю людину назавжди залишиться в наших серцях.
В.В. Борщ
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Понеділок, 18.07.2011, 19:30 | Повідомлення # 5 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1985
« 11 »
Країна:
Статус:
| 9 липня 2011 року відбувся поминальний обід по Панченку Олександру Івановичу. Зібралися друзі, одноклубники, родичі. Світла пам'ть про Панченка О.І. буде завжди з нами.
Фотографии Александра Стеценко
Санкт-Петербург
|
|
| |
admin | Дата: Понеділок, 18.07.2011, 19:55 | Повідомлення # 6 |
Admin
Група: Адміністратор
Повідомлень: 103
« 4 »
Країна:
Статус:
| Цей текст перенесено з "Книги для гостей", повідомлення Нагаївського Георгія
ПЕРЕРВАНИЙ ПОЛІТ Світлій і незабутній памяті товариша і друга!
Минуло сорок днів, як раптово зупинилося невтомне серце Олександра Панченка, щирого патріота нашого краю, шанованого президента спортивного клубу “Ставище”, що об’єднує нині більше ста ветеранів місцевого футболу. Він відійшов у вічність несподівано рано, маючи лише 55 літ земного буття. І тим залишив у глибокому смутку сім’ю, двох старших братів, велику рідню і, звичайно ж, широке коло друзів та футбольних побратимів. Сивочола громада земляків-ветеранів ФК “Ставище” низько схиляє свої голови перед світлою памяттю нашого товариша й друга. З глибоким сумом усвідомлюємо, що ми в особі Олександра втратили людину небаченого досі ентузіазму по відродженню на ставищенській землі найпопулярнішої у світі гри. Здобувши у Києві вищу освіту інженера-технолога, Олександр Панченко по закіненні вузу весь цей час працював в Одесі, останнім часом обіймав відповідальну посаду директора великого підприємства. Але він ніколи не поривав зв’язків зі своєю малою Батьківщиною, серцем постійно линув туди, де пройшло його дитинство і шкільні роки, де колись до самозабуття віддавався футболу - чи то у шкільній команді, чи, згодом, у збірній району. Отож, коли настав непростий час в країні, коли загалом повсюдно молодь стала втрачати інтерес до спорту, віддаючи перевагу іншим, іноді сумнівним захопленням, коли по селах нашого району почали масово розпадатися ігрові команди, Олександр разом з кількома однодумцями-ентузіастами, хоч і на відстані, але створює в рідних Ставищах громадську організацію – ветеранський футбольний клуб, щоб таки повернути славу футбольного краю, відновити достойний рівень гри, досягнутий у попередні десятиліття, його масовість і захоплюючу видовищність, зацікавити нинішню молодь продовжувати славні традиції майстрів шкіряного мяча. А заодно під час колективних зустрічей, памятних зібрань згадати колишні баталії, темпераментні матчі, коли довкола в гучних оплесках і радісному гаморі шуміло ледь не все Ставище з Розкішною разом. Ці та інші клопоти, що повязані з відродженням популярної гри, лягли, головним чином, на плечі Олександра Панченка. Впродовж майже 10 років, починаючи з 15 вересня 2002 року, він успішно і талановито виступав у ролі президента клубу “Ставище”. Багато часу і копіткої праці витратив на те, щоб розшукати у великих і малих містах України, та навіть інших держав, колишніх наших земляків, що були щиро відданими ставищенському футболу. По двох роках розшуків понад 200 гравців збірної району – ветеранів футболу – схвально відгукнулися про створений спортклуб: одні дякували за увагу до них, інші вже пакували валізи в подорож до Ставищ – хто самотужки, а хто, зважаючи на поважний вік, у супроводі рідні – на зустріч зі своєю юністю. На рахунку ФК “Ставище”, а значить і на рахунку його президента Олександра Панченка, 22 велелюдні зустрічі, які традиційно відбуваються у травні на День Перемоги та у вересні на День фізкультурника. Якщо на перших порах головним учасниками цих заходів були, переважно, ветерани, то нині перед зустріччю старших на стадіоні випробовує сили молоде покоління футболістів, а також демонструють свої навички гри зовсім юні любителі-початківці. А потім – урочисті моменти відзначення переможців поєдинків, кращих гравців, пошанування футбольних ювілярів, які у свої 60 чи 70 літ ще не полишають дружити з мячем. Показово, що тепер ці велелюдні ветеранська зібрання вже стали помітною культурно-спортивною подією у селищі і загалом у районі. Ще один неоціненний вклад Олександра Панченка у відродженні спортивної слави Ставищ - створення унікального літопису “Футбол нашої юності”. Зібравши багатющий архівний матеріал, сотні фотознімків давно минулих подій та залучивши до написання книги ветерана журналістики, відомого на Київщині газетяра, затятого футбольного уболівальника Андрія Кириловича Ференця (на жаль уже покійного), Олександр Панченко доклав багато зусиль і як видавець, випустивши у світ цікаву розповідь у понад 300 сторінок. Федерація футболу України відзначила її у 2009 році як унікальну і надзвичайно корисну з історичної та виховної точки зору. У життєлюбного і допитливого президента нашого клубу було багато інших задумів і уподобань. Зокрема, він збирав історичні документи і свідчення про козацьке минуле Ставищ, мріяв про спорудження у райцентрі памятного знака Магдебурському праву, яким було удостоєно містечко 1625 року. Вів активне листування з бібліотеками, державними архівами, чотири останні роки виїжджав у пошукові експедиції на Черкащину та Кіровоградщину для вивчення трагічних подій початку Великої Вітчизняної війни. У тих місцях воював його батько Іван Герасимович, зазнавши тяжкого поранення, і тамтешні жителі, ризикуючи життям, переховували його від окупантів. Цим людям і подіям син фронтовика Олександр Панченко присвятив цілий ряд статей у газетах Кіровоградської та Черкаської областей. А в інтернеті нині демонструється фільм про ті події “Рівень секретності 18”, створений за активної участі Олександра Панченка. Так, життя Олександра Панченка було цілеспрямованим, як стрімкий політ мяча. Обірвався той лет так несподівано, прикро, вирвавши з наших рядів відданого земляка, вірного товариша, чуйну людину. Вічна память йому в наших серцях.
Ветерани ФК “Ставище”: (прізвища визначить Нагаївський Г. В.) З повагою В О. Ференець
Адміністратор
|
|
| |
Viktor | Дата: Понеділок, 17.10.2011, 10:46 | Повідомлення # 7 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1985
« 11 »
Країна:
Статус:
| Сегодня Александру Панченко исполнилось бы 55 лет. Но судьба распорядилась иначе, и не придётся ему встретить этот юбилей. Светлая ему память.
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Понеділок, 04.06.2012, 12:29 | Повідомлення # 8 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1985
« 11 »
Країна:
Статус:
| Вот и год пролетел, как нет с нами Александра Панченко. А ведь так и не верится, что его уже нет.
Санкт-Петербург
|
|
| |
admin | Дата: Неділя, 21.10.2012, 21:40 | Повідомлення # 9 |
Admin
Група: Адміністратор
Повідомлень: 103
« 4 »
Країна:
Статус:
| 12 жовтня на районному стадіоні «Колос» вболівальники футболу, серед яких були присутні ветерани цього виду спорту, стали свідками футбольного турніру на кубок пам’яті першого президента клубу ветеранів Ставища Олександра Панченка. У турнірі взяли участь команди Ставищенського НВК №2, Бесідки та Журавлихи. Всі поєдинки пройшли дуже цікаво, у спортивній боротьбі та під чітким суддівством Олександра Малиша. Переможцем стала команда райцентрівського НВК №2, друге місце посіли журавляни, третя сходинка дісталась команді з Бесідки. Перехідний кубок переможцям вручив президент клубу ветеранів футболу Ставища Ігор Смикун. Кращим гравцем став юний футболіст Сергій Шишкін. Всі учасники змагань подякували організаторам турніру, який пройшов на високому спортивному рівні. http://stavreg.gov.ua/adm/sport/1404-futbolniy-turnr.html
Адміністратор
|
|
| |
Viktor | Дата: П`ятниця, 04.06.2021, 08:08 | Повідомлення # 10 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1985
« 11 »
Країна:
Статус:
| Памяти Александра Панченко!
4 июня 2011 года было суббота. Так получилось, что мне пришлось в выходной выйти на работу. Рабочий день прошёл не слишком быстро, а вечером возникли ещё некоторые проблемы с машиной, в общем, день как-то не удался, но как я надеялся, этот неудачный день со всем плохим уже закончился Я пришёл домой довольно-таки поздно, поужинал и в начале одиннадцатого вечера, включил компьютер. Только произошла загрузка программ, как прошёл звонок из Скайпа, звонил Юрий Горкун. Юрий всегда жаловался на Интернет, поэтому звонил, не включая камеру. Надев наушники и сняв трубку на экране монитора, я сказал: – Доброго вечера. Но вместо ответа была пауза. – Умер Панченко Саша – сказал Юрий. Теперь была пауза с моей стороны. – Как умер? Я вот с ним недавно переписывался! – Пошёл искупался в море, вернулся домой и стало плохо с сердцем! У меня в голове ни чего не укладывалось, я не мог «сложить пазлы», чтоб освоить эту трагичную информацию. Я понял, что плохой день ещё не закончился, и всё что случилось до этого, показалось чем-то ничтожным, по сравнению с такой новостью. Время летит, годы проходят, и вот уже 10 лет, как нет с нами Александра Панченко. Под его комментариями была подпись – "Вітаю всіх патріотів Ставища!!!" Он сам являлся патриотом Ставищ, интересовался историей, следил за всеми футбольными матчами ставищенских команд, постоянно поздравлял своих земляков, особенно ветеранов футбола, скорбил, когда кто-то уходил из жизни. А теперь, у нас осталась только светлая память, о таком светлом человеке.
Санкт-Петербург
|
|
| |