|
Цікаві факти з історії Ставищенщини
|
|
| admin | Дата: Середа, 23.07.2008, 19:11 | Повідомлення # 1 |
|
Admin
Група: Адміністратор
Повідомлень: 103
« 4 »
Країна: 
Статус:  | Прошу надсилати повідомлення по даній темі і обговорювати їх на нашому форумі. Це буде цікаво не тільки жителям Ставищенщини.
Адміністратор
|
| |
| |
| Leonid | Дата: Четвер, 24.07.2008, 11:47 | Повідомлення # 2 |
|
Засновник сайту
Група: VIP-користувач
Повідомлень: 19
« 1 »
Країна:
Статус: | Ходять чутки, що нібито хочуть перенести пам'ятник Леніну в Ставищах. цікаво, хто знає, який законодавчий механізм такої акції.
|
| |
| |
| Panhenko | Дата: Середа, 10.09.2008, 23:00 | Повідомлення # 3 |
|
Сержант
Група: VIP-користувач
Повідомлень: 18
« 1 »
Країна:
Статус: | Національний герой визвольної війні 1648-54 рр. наш земляк отаман козацького війська Дашко.
Що про нього відомо, окрім його патріотизму і відданості ставищанцям?Додано (09.09.2008, 17:37)
---------------------------------------------
Немногие знают, что между Ставищами и Вышкивским в конце 19 ст впервые появился автомобиль, велосипеды, был запуск дерижабля, была подземная узкоколейка. На территории нынешнего стадиона, где до этого размещался Огруд, существовали теннисные площадки "Лаунд-теннис клуба". Гости графа Браницкого в летнее время проводили теннисные турниры. Возле маетка графа, в парке были построины разные спортивные площадки, в т.ч. футбольное поле. Додано (11.09.2008, 00:00)
---------------------------------------------
ЗАСТОРОГА ДЛЯ СВІТУ - ЧАЕС ГЕРО-Ї-СТАВИЩАНИ : НАГАВЇСЬКИЙ Г.В. МЕЛЬНИК М.М.
Катастрофа на Чорнобильській АЕС сколихнула світ і своєю величезною руйнівною силою, і мужністю тих, хто першими зіткнулися з її страхітливими наслідками.
Виняткову хоробрість та самопожертву виявили трохи згодом і п'ять пожежників з Білої Церкви, керовані майором Г. Нагаєвським. Ризикуючи життям, вони відвели радіоактивну воду з-під зруйнованого реактора, запобігли водневому вибуху, який міг би спопелити ще не одну Прип'ять. За виявлений героїзм Г.В. Нагаївський був удостоєний вищої нагороди Італії - Ордена Святого Мартина. Це було чи не перше міжнародне визнання подвигу рятувальників світу.
Понад 1800 вильотів зробили пілоти-вертолітники над реактором, аби заглушити його спеціальними речовинами. З 27 квітня по 10 травня в розвал четвертого енергоблока було скинуто близько п'яти тисяч тонн різних матеріалів. І вже на 6 травня 1986 року потужність радіоактивного викиду з нього зменшилась у кілька тисяч разів.
Ось лише один епізод з бойових чорнобильських буднів. З великими проблемами і смертельною загрозою для життя з вертольота К-27, пілотованого М. М. Мельником, у кратер четвертого блока було опущено "багатоярусний вимірювач", що дало змогу одержувати з нього необхідну інформацію щодо температури, рівня радіації. За цю неймовірно складну операцію М. М. Мельнику було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Пам'ятний обеліск у Чорнобилі з відлитими у бронзі і бетоні мужніми постатями пожежників та працівників ЧАЕС і символічним написом на ньому "Тим, хто врятував світ" - довіку бентежитиме серця.
Вітаю всіх патріотів Ставища!!!
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Четвер, 25.09.2008, 23:30 | Повідомлення # 4 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна: 
Статус: | Хроника одного боя зимы 1655 в разных летописях:
Короткий опис Малоросії (події 1340-1734 рр.). Року 1655 въ зимѣ еще татаре съ поляками первѣе Хмелницкого полковниковъ, а именно: браслав’ского Зеленского, да вѣнницкого Богуна. да поднѣстранского Гоголя облегли били в Уманѣ, а потомъ на самого его, съ козаками ѣдущаго тамъ, всѣми силами двигнулися и межъ Ставищами и Охматовомъ осадили в полю, которое посля Дрижиполемъ прозвано, не давши ему ни с какимъ инимъ войскомъ совокупится; где были ляхи и въ обозъ козачій въвалилисъ уже; но козаки, укрѣпившись, ляховъ и татаръ оглоблями из саней такъ поразили, что мерзлими трупами ихъ какъ валомъ обозъ свой окидали. Однакожъ въ великой тѣснотѣ безъ дровъ, безъ води и паши оставались, толко что снѣгъ съ морозомъ всѣмъ былъ свободный, но и сей съ кровию смѣшенъ, понеже въ той день болше 15000 людей пало. Такъ же и другого дня страшная битва чинилась до ночи и уже мало что пѣхоти лядской осталось живихъ, а третого дня какъ увидѣлъ Хмелницкий себе кругомъ отъ ляховъ оступленного, хотящихъ его живого взяти, такъ, устроивши обозъ чинно и крѣпко, пустился на них проломомъ къ великороссійскимъ войскамъ, не далеко стоявшимъ, и дошолъ до Бѣлой Церквы и. съ Пушкаренкомъ совокупясь, под Буки пришолъ. И тогдажъ ляхи позволили татарамъ самимъ людей себѣ поздававшихся въ неволю брать за нагороду помочи, якого ради лядского безчеловѣчія козаки стали имъ быть противнѣйшіе и лучше желали всѣ на войнѣ погибать, нежели имъ повЂрившись поддаватся.
Лизогубівський літопис 1655 года въ зимѣ, по Рождествѣ Христовомъ татаре съ ляхами первѣ двухъ полковниковъ: Зеленскаго Брацлавскаго и Богуна Винницкаго обляглы были въ Уманѣ, потомъ самого Хмельницкаго, съ козаками идучого, межъ Ставищами и Охматовомъ, въ полю осадивши, штурмовали силно; но козаки, оглоблями санними ляховъ и татаръ поразивши, трупами ихъ, якъ валомъ, обозъ свой окидали. Будучи же въ великой тѣснотѣ безъ дровъ, воды и сѣна, ажъ третьяго дня Хмельницкій, кругомъ оступленій пробился проломомъ чрезъ все татарское и лядское войско и съ великороссійцами и Пушкаремъ совокупился. Се то било Дрижиполщина межъ Ставищами и Охматовомъ. Тогдажъ ляхи позволили татарамъ людей, хотя не противнихъ, въ полонъ брать.
КРОИНИКА Ω ЗЕМЛИ ПОЛСКОИ ΩТКОЛЪ ПОЛЯКИ ЛЯХАМИ И ПОЛЯКАМИ НАЗВАННЫИ СУТЬ; Ω ПЕРШИХЬ И О ДАЛШИХ КНЗЕХ И КОРОЛЕХЪ ПОЛСКИХЪ, ЗЬ ИСТОРИКОВЬ ПОЛСКИХЬ ВКРАТЦЂ СОБРАННАЯ И РУСКИМЪ ЯЗЫКОМЪ СПИСАННАЯ ПРЕЗ ИЕРАМОНАХА ФЕОДОСИЯ СОФОНОВИЧА, ИГУМЕНА МАНАСТЫРЯ МИХАИЛОВСКОГО ЗОЛОТОВЕРХОГО КИЕВСКОГΩ, РОКУ ОТ РОЖДЕСТВА ХРСТВА 1673 Року 1655-г по Рождествѣ Хрстовомъ шли гетманове коронныи з великою силою своею под Уманъ из татарами, добывали през три дн̃и всѣми силами, штурмами, арматами, гранатами, огнистыми кулями, которыми немало людеи в мѣсте забивали. Потом поляки взяли вѣдомость о Хмелницкомъ, ижь идетъ къ Уманю на отсѣчъ. Зоставивши Умань, пошли против Хмелницкого з козаками и Шеремета, и Рамодановского з воискомъ московским немалымъ, которыи пришли зь Хмелницкимъ на поляковъ. Межь Ставищами и межи Охматовом, в полю, которое поле потом названо Дрожиполємъ, бо тамъ много от морозов великих дрижало и померзало, осадивши Хмелницкого, не дали всему его воиску скупитися, бо в Буках тогло пят полков до Хмелницкого, а вь Охматовѣ пѣхоты четыре тысячи. На томъ поли поляки четыре дни потужне зь Хмелницкимь без престанку билися, а Хмелницкии, маючи москву на добромъ посилку, отпор потужне давал полякомъ и татаромъ, такъже и москва билася крѣпко. Потом Хмелницкии зь табором своимъ и з московскимъ рушил до Охматова. Ляхи крѣпко за ними зь татарами наступовали всѣми силами, але Хмелницкиї з москвою такиї имъ далъ отпор, ижь, ничого не вскуравши, поляки мусили отступити, а Хмелницкии, притягши до Охматова, нашолъ тамъ своеѣ пехоты четыре тысячи. Оттолъ до Буков пришовши, знашол своихь козаковь заднепрьских пят полков, на которых полковниковь барзо гнѣвался , ижь до него не пробивалися. Там же и з Умани прибыло воиско. З тыми всѣми Хмелницкии хотѣлъ знову ити против поляков, але взявши вѣдомостъ, ижъ уже поляки назад пошли, воиска свои роспустивши на великиі пость на стоновиска.
ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ Гетманове коронные по уступленню на зиму короля шведского послали в Крим и перееднали хана з ордою, жебы оным на помощ выйшли зносити Україну, а звлаща зимою, що орда з охотою учинила, и вытягла потуга великая. Также всі войска коронные, скупившися, просто рушили на Україну от Камянця Подолского. О чом Хмелницкій увідомившись, полки козацкіе скупил и постановил по городах от Уманя, а сам з інними полками и войсками его царского величества, над которими старшій был боярин Василій Борисович Шереметев, з немалым войском стал у Ставищах, аже почул, же жолнірове з ордою зближаются, рушил з Ставищ ку Уманю и там за Пятигорами на Дрижиполю в полях споткалися з ордою и тими войсками коронними, и стала война великая. Войско козацкое вкупу не зійшлося, и орда не допустила скупитися, осадивши гетмана Хмелницкого в полях. И так наступовало жолнірство на Хмелницкого, же трупом жолнірским козаки отаборились, бо не тилко вдень, але и уночи билися рукопаш. Аже в табор козацкій и московскій дракгунія уломилася была, которых не так стрілбою, як оглоблями з саней били и многих побили, з которых мало хто увойшол. Що видячи Хмелницкій, же так великая налога през дней три, казал табору рушати и просто на обоз коронній ити, роспорадивши гарматы и піхоту. Що видячи жолнірове, мусіли уступовати назад, такъже и орда, бо много и татар пропало, за которими гетман Хмелницкій з войсками ишол втропи и, їх прогнавши, в Умані стал.
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Четвер, 16.10.2008, 11:48 | Повідомлення # 5 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус: | Ещё информация про бой зимы 1655 года
У другій половині січня, коли до ставки Богдана Хмельницького підійшли після довгих зволікань полки московського воєводи Василя Шереметьєва, з’єднані козацько-московські сили змогли врешті виступити до театру військових дій. 29-31 січня над р.Багвою під Охматовом відбувся генеральний бій, у якому з обох боків полягло до 30 тис. вояків, а багато замерзло, бо стояли люті морози (пізніша козацька традиція назве це місце Дрижиполем). І хоча битви не виграла жодна зі сторін, наступ коронної армії був призупинений.
Річка Торч, яка на початку XVII століття називалася Рава Зашківська, пізніше – Бава, Багва і навіть Багна.
Сражение произошло между польским войском под командованием гетманов С. Лянцкоронского и С. Потоцкого, усиленным войсками крымского хана Магмет-Гирея, и русско-украинской армией под командованием воеводы В.Б. Шереметева и гетмана Богдана Хмельницкого.
Додано (16.10.2008, 12:48)
---------------------------------------------
Возможно первый Фонд Занятости в Украине, был организован в Ставищах в 1887 году графом Владиславом Браницким.
Економічний потенціал України не міг «перетравити» надто великої кількості кваліфікованих шляхтичів. Проблема стала настільки гострою, що 1887 р. граф Владислав Браницький зі Ставища організував Товариство допомоги офіціалістам, покликане займатися пошуками роботи для них у Росії, на Кавказі чи на сході імперії. Інших способів протидіяти безробіттю освічених поляків трьох губерній не було. Первісний план передбачав збирання коштів для безробітних: по 5 коп. від морга. Kraj двічі вміщував оголошення про створення фонду, але Браницький відмовився від нього (напевно, щоб поляків не запідозрили у спробі організуватися). Навпаки, він надрукував інформацію про те, що до складу комітету входять дружина губернатора Дрентельна та «кілька російських і польських пань». У такий спосіб вся діяльність цілком помірковано вписувалась у звичайні рамки доброчинності. Міхал Тшаска дивувався на шпальтах Kraj’у, що до списку безробітних записалося лише 70 осіб, тоді як їх тисячі. Він жалкував, що припинено збирання коштів, і вимагав докладнішої інформації. Через рік приватна ініціатива Браницьких виявила свою малоефективність. До бюро допомоги (а не в товариство!) надійшло 460 прохань, задовольнити змогли тільки 72: їм було знайдено роботу в Катеринославській губернії .
Проте проблема й надалі залишалася нерозв’язаною: наслідки діяльності дуже офіційного Сільськогосподарського товариства, яке в 1890 р. зайнялося безробітними, були настільки мізерні, що згадана соціальна група почала демонструвати гіркоту й розчарування подібно до представників вільних професій.
З численних статей, вміщених у Krajі впродовж 1890 р. кореспондентами з України – вихідцями з цього середовища, дізнаємося, що в дні контрактів і контрактових балів до Києва з’їжджалися сотні безробітних офіціалістів. Відомий філантроп Леонард Янковський, голова бюро Товариства по працевлаштуванню, зміг задовольнити лише 400 з 900 прохань. Анонімний автор нарікав, що не передбачено жодної каси для пенсіонерів, що Товариство залишається бездіяльним, тим часом як дивіденди від виробництва цукру невпинно ростуть.
У статті за підписом «Один з офіціалістів» звучить ще більше гіркоти й обурення: «Треба визнати, що приватна служба впливає на мораль людини: рідко коли вона вимагає лише розуму й професійного знання справи, в гру часто входять протекції, інтриги, фаворизування і приниження перед хлібодавцями, які неначе забули, що людяне ставлення до офіціалістів-інтелі-гентів відповідає їхнім власним інтересам». Автор гостро нападає на єврейські цукроварні синів Бродського, Заків та інших, не попускаючи ані російським і польським працедавцям, ані їхнім уповноваженим, які звільняли людей на власний розсуд і складали рекомендаційні листи так, що звільнені не могли ніде влаштуватися. Автор висуває ідею створення спеціального органу для захисту інтересів цієї групи, який приймав би їхні скарги, публікував їх у пресі й боронив скривджених. «Ми живемо у тяжкі часи, – зазначає він, – інтелігентний пролетаріат шириться поміж нас, знайти працю стає щораз важче». Далі викривалася конкуренція з іноземними кадрами, ситуації, коли дипломовані спеціалісти змушені погоджуватись на будь-яку працю, шахрайство на судових процесах, пов’язаних з нещасними випадками на виробництві, опікою тощо.
Втім, попри цілковиту безрезультатність, аргументована мотивація скарг ще раз свідчить про появу радикальної польської думки, до чого ми ще повернемося, аналізуючи політичні погляди. Дуже виразно проявляється прагнення частини офіціалістів до створення професійної спілки за західним зразком, але до 1905 р. така діяльність була заборонена. Водночас поглиблюється прірва між тими, хто активно включився у розвиток капіталізму, і тими, хто залишився поза ним: на початку 1892 р. Kraj зазначав, що протягом року бюро по працевлаштуванню змогло забезпечити роботою лише 87 осіб (серед них 16 управителів та 22 економи). Дні проведення контрактів завжди увиразнювали злиденність безробітних: «Серед гостей, як завжди, багато офіціалістів, що «опинились на бруківці», та збанкрутілих орендарів, які переповнювали покої тутешніх можновладців і бюро по працевлаштуванню Сільськогосподарського товариства».
http://litopys.org.ua/links/inlitop.htm
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Panhenko | Дата: П`ятниця, 17.10.2008, 08:59 | Повідомлення # 6 |
|
Сержант
Група: VIP-користувач
Повідомлень: 18
« 1 »
Країна:
Статус: | Дуже цікава і корисна інформація про добрі діла графів Браницьких в Ставищах.
Вітаю всіх патріотів Ставища!!!
|
| |
| |
| Viktor | Дата: П`ятниця, 17.10.2008, 13:43 | Повідомлення # 7 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус: | «Добрые дела» графов Браницких – это вопрос спорный. Конечно, Владислав Браницкий пытался помочь в трудоустройстве, но это была выборочная политика, касавшаяся только безработных поляков. Кассы взаимопомощи давали ссуды преимущественно полякам.
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Panhenko | Дата: П`ятниця, 17.10.2008, 19:31 | Повідомлення # 8 |
|
Сержант
Група: VIP-користувач
Повідомлень: 18
« 1 »
Країна:
Статус: | Больница, прийомный покой, аптека, парк, озеро, спиртзавод, пивзавод, кирпичный завод, не одна православная церковь в самих Ставищах. Это все плоды жизни Браницких. А сколько сейчас заводов и фабрик работает на благо ставищан? Вот вам и ответ по поводу "добрых дел". Нашм можновладцам еще нужно поучиться хозяйствованию у Браницких.
Вітаю всіх патріотів Ставища!!!
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Субота, 18.10.2008, 18:41 | Повідомлення # 9 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус: | Браницкие были собственниками и как любые собственники создавали предприятия с целью получения прибыли. Я ничего плохого против поляков не имею, просто деятельность Браницких была немного однобока.
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Panhenko | Дата: Неділя, 19.10.2008, 11:26 | Повідомлення # 10 |
|
Сержант
Група: VIP-користувач
Повідомлень: 18
« 1 »
Країна:
Статус: | А что сегодня делает наша власть для блага земляков: ни раьоты, ни костелов. Одни пожарища, наркомания и деградация населения.
Вітаю всіх патріотів Ставища!!!
|
| |
| |
| Ashot | Дата: Вівторок, 18.11.2008, 22:02 | Повідомлення # 11 |
|
Рядовий
Група: Початківець
Повідомлень: 2
« 0 »
Статус: | хто що знає про затонувший польський корабель у річці в Ставищах? 
http://www.heroeswm.ru/?rid=43128 (супур)
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Середа, 19.11.2008, 22:33 | Повідомлення # 12 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус: | От куда информация про корабль? Как я понимаю, речь идёт о реке Гнилой Тикич? Как он мог туда попасть? В каком веке была судоходной река вблизи Ставище? Скорее всего, это недостоверная информация.
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Ashot | Дата: Четвер, 20.11.2008, 01:24 | Повідомлення # 13 |
|
Рядовий
Група: Початківець
Повідомлень: 2
« 0 »
Статус: | когдато в детстве бабушка россказывала, что в Гнилом Тикиче гдето напротив санатория есть затонувший польский корабль с золотом...
http://www.heroeswm.ru/?rid=43128 (супур)
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Четвер, 20.11.2008, 13:02 | Повідомлення # 14 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус: | Из поколения в поколение, передается много «легенд», особенно то, что касается золота. Одна из них про золотую карету Браницких, которая находится в центральном ставке. В Ставищенском районе есть курганы, бывшие старинные города и поселения, где наверное можно найти при раскопках остатки древней (и не очень) культуры. Например, монеты Сигизмунда III. А если есть желание поискать корабль или карету, то на сегодняшний день, есть много современных приборов, которые могут этому поспособствовать.
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| admin | Дата: Четвер, 27.11.2008, 19:53 | Повідомлення # 15 |
|
Admin
Група: Адміністратор
Повідомлень: 103
« 4 »
Країна:
Статус: | Quote (Ashot) корабль с золотом...
Мабуть, дуже хочеться, щоб на сайті з’явилася докладна карта місцевості із точно вказаним місцем катастрофи. 
Адміністратор
|
| |
| |
Нові повідомлення
· 
Особисті повідомлення()
· 
Учасники
· 
Правила форуму
· 
Пошук
· 
