Sunday, 26.06.2022, 19:57
Нове на сайті Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Оновити Нові повідомлення · Особисті повідомлення Особисті повідомлення() · Відомості про учасників форумуУчасники · Читаємо правила форумуПравила форуму · Знайти на форуміПошук · Підписатися на отримання новинRSS · Тільки для VIP-користувачівПриватний форум ]
Forum moderator: Viktor, Оксана  
Форум » Історія Ставищенщини » Історичні факти » Цікаві факти з історії Ставищенщини
Цікаві факти з історії Ставищенщини
ViktorДата: Saturday, 11.12.2021, 18:12 | Повідомлення # 346
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1964
« 11 »
Країна: Russian Federation
Статус: :-(
Педагогічний музей України

Об открытии восьми четырехклассных городских училищ … м. Ставище Киевской губернии … с 1 сентября 1908 г.
Циркуляр по Киевскому учебному округу, 1908, № 7-8

Совместное обучение детей обоего пола в Ставищенском высшем начальном училище
Циркуляр по Киевскому учебному округу, 1914, № 4

Прикріплення: 9147710.jpg(25.7 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Tuesday, 14.12.2021, 15:16 | Повідомлення # 347
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1964
« 11 »
Країна: Russian Federation
Статус: :-(


Ставищанский район

Всего населения: муж. – 23751, жен. – 25491
В том числе народностей:
Украинцы: муж. – 22986, жен. – 24000
Русские: муж. – 81, жен. – 58
Евреи: муж. – 526, жен. – 616
Поляки: муж. – 98, жен. – 138
Немцы: жен. – 2
Белорусы: муж. – 8, жен. – 7

Источник: Всесоюзная перепись населения 1926 года, Москва, 1928
Прикріплення: 9326517.jpg(174.4 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Wednesday, 09.03.2022, 08:27 | Повідомлення # 348
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1964
« 11 »
Країна: Russian Federation
Статус: :-(
До 90-річчя Київської області та до 99-річчя Ставищенського району

Адміністративно-територіальний устрій за роки Радянської влади

1921 рік
27 квітня 1921 р. видано Постанову ВУЦВК ― "Про включення Переяславського повіту до складу Київської губернії", після якої територія губернії поділялась на 12 повітів, 200 волостей:
X. Таращанський повіт — 13 волостей:
7. Красилівська
8. Кривецька
10. Ставищенська
11. Стрижавська
1923 рік
У 1923 р. на Україні була проведена реформа адміністративно-територіального поділу, направлена на скорочення адміністративно-територіальних одиниць, скорочення і спрощення радянського апарату.
Відповідно до постанови ВУЦВК від 7 березня 1923 р. 14 повітів були замінені на 7 округів, а 247 волостей — на 111 районів.
I. Білоцерківський округ з окружним центром в м. Біла Церква, до складу якого увійшли 20 районів:
10. П’ятигірський — П’ятигірської (без села Стадниця) і Стрижавської волостей
13. Ставищенський — Кривецької і Ставищенської волостей
ІV. Корсунський округ з окружним центром в м. Корсунь, до складу якого увійшли 18 районів:
3. Виноградський — Виноградської і Красилівської волостей
1925 рік
Згідно з постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 13 березня 1925 р. ― "Про точний розподіл території ліквідованого Малинського округу Київської 25 губернії між Київською і Волинською губерніями із Малинського округу" до складу Київського округу увійшли такі райони:
I. Білоцерківський округ — 20 районів:
13. Ставищенський
27 березня 1925 р. прийнято постанову ВУЦВК і РНК УРСР ― "Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Київської і Подільської губерній". Замість 106 районів залишилося 95 районів:
I. Білоцерківський округ — 19 районів:
14. Ставищенський
1932 рік
9 лютого 1932 р. 4 сесія ВУЦВК 12 скликання прийняла постанову ― "Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УСРР" (пізніше назву змінено на ― "Про утворення областей"). Відповідно до цієї постанови на території України, крім Молдавської АРСР утворено 5 областей:
– Харківська;
– Київська;
– Вінницька;
– Дніпропетровська;
– Одеська.
До Київської області (утворена 27 лютого 1932 р.) увійшло 100 адміністративно-територіальних одиниць ― 98 районів:
82. Ставищенський
Після передачі із Київської області 31 району в Харківську і Чернігівську області і приєднання 7 районів з Вінницької області у складі Київської області залишилося 74 райони:
59. Ставищенський
1935 рік
22 січня 1935 р. Президією ВУЦВК видано постанову №12 ― "Про розукрупнення районів УРСР", відповідно до якої до складу Київської області увійшли 93 райони:
76. Ставищенський
21 жовтня 1935 р., після ліквідації Мархліївського району у складі Київської області за-лишилося 92 райони. Безпосередньо обласному центру підпорядковувалися інші 78 районів:
64. Ставищенський
1937 рік
4 квітня 1937 р. Президія ЦВК УРСР видала постанову ― "Про утворення адміністративних районів на територіях приміських зон міських рад — обласних центрів". Безпосередньо обласному центру підпорядковувалися інші 80 районів:
66. Ставищенський
22 вересня 1937 р. було видано постанову ЦВК СРСР ― "Про поділ Харківської області на Харківську і Полтавську, Київської — на Київську і Житомирську, Вінницької — на Вінницьку і Кам’янець-Подільську і Одеської — на Одеську і Миколаївську області", у складі Київської області залишилося 58 районів:
47. Ставищенський
1939 рік
10 січня 1939 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради СРСР ― "Про утворення Сумської, Кіровоградської і Запорізької областей у складі Української РСР". Цим Указом до складу Кіровоградської області були включені 6 районів Київської області. Інші 53 райони залишилися без змін:
43. Ставищенський
1946 рік
7 березня 1946 р. виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР ― "Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Київської області", відповідно до якого змінені такі назви сільських рад та населених пунктів Київської області:
– Ставищенський район — село Янишівка перейменоване в село Іванівка і Янишівська сільська рада — в Іванівську.
1954 рік
6 січня 1954 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР ― "Про включення до складу Київської області Згурівського і Яготинського районів Полтавської області".
Після приєднання 2 районів з Полтавської області з 6 січня 1954 р. у складі Київської області стало 55 районів:
43. Ставищенський
7 січня 1954 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради СРСР ― "Про утворення в складі Української РСР Черкаської області", відповідно до якого до складу Черкаської області включені 20 районів з Київської області. У складі Київської області залишилося 35 районів:
28. Ставищенський
10 серпня 1954 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР ― "Про укрупнення сільських рад депутатів трудящих в Київській області", відповідно до якого в 35-ти районах Київської області об’єднані такі сільські ради:
По Ставищенському району:
– Любчанська та Гостромогильська сільські ради — у Гостромогильську сільраду з центром у селі Гостра Могила;
– Багатирська та Іванівська сільські ради — в Іванівську сільраду з центром у селі Іванівка;
– Сухоярська та Стрижавська сільські ради — у Стрижавську сільраду з центром у селі Стрижавка;
– Полковничо-Хутірська та Ясенівська сільські ради — в Ясенівську сільраду з центром у селі Ясенівка;
– Одайпільська та Олександрівська сільські ради — в Олександрівську сільраду з центром у селі Олександрівка.
1956 рік
30 грудня 1956 р. рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №981 ― "Про віднесення до категорій селищ міського типу окремих населених пунктів Київської області" до категорії селищ міського типу були віднесені: Згурівка, Кагарлик, Макарів, Ставище, Тетіїв і Узин.
1958 рік
10 травня 1958 р. видано рішення виконавчого комітету Київської об-ласної ради депутатів трудящих №347 ― "Про уточнення обліку населених пунктів Київської області". Згідно додатку до вищезазначеного рішення Київська область поділялася на такі райони та підпорядковані їм міські, селищні, сільські ради і населені пункти:
Ставищенський район:
1. Ставищенська селищна рада – смт. Ставище
2. Антонівська сільська рада – с. Антонівка
3. Бесідська сільська рада – с. Бесідка
4. Брилівська сільська рада – с. Брилівка
5. Василиська сільська рада – с. Василиха
6. Винарівська сільська рада – с. Винарівка, с. Вишківське
7. Гейсиська сільська рада – с. Гейсиха
8. Гостромогильська сільська рада – с. Гостра Могила, с. Любча
9. Журавлиська сільська рада – с. Журавлиха
10. Іванівська сільська рада – с. Іванівка, с. Багатирка
11. Красилівська сільська рада – с. Красилівка
12. Кривецька сільська рада – с. Кривець
13. Олександрівська сільська рада – с. Олександрівка, с. Одайпіль
14. Попружнянська сільська рада – с. Попружна
15. Розкішнянська сільська рада – с. Розкішна
16. Розумницька сільська рада – с. Розумниця
17. Сніжківська сільська рада – с. Сніжки
18. Станіславчицька сільська рада – с. Станіславчик
19. Стрижавська сільська рада – с. Стрижавка, с. Веселий Хутір, с. Григорівська Слобода, с. Сухий Яр, с. Червоний Хутір
20. Тихохутірська сільська рада – с. Тихий Хутір
21. Торчицька сільська рада – с. Торчиця
22. Юрківська сільська рада – с. Юрківка, с. Торчицький Степок
23. Ясенівська сільська рада – с. Ясенівка, с. Полковничий Хутір
1959 рік
4 березня 1959 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР ― "Про ліквідацію Бишівського і Великополовецького районів Київської області".
Після ліквідації 2 районів у складі Київської області залишилося 33 райони:
26. Ставищенський
15 вересня 1959 р. рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №687 ― "Про заходи по здійсненню ліквідації Но-вошепелицького і Розважівського районів".
Після ліквідації 2 районів у складі Київської області залишилося 31 район:
24. Ставищенський


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Wednesday, 09.03.2022, 08:43 | Повідомлення # 349
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1964
« 11 »
Країна: Russian Federation
Статус: :-(
До 90-річчя Київської області та до 99-річчя Ставищенського району (продовження)

1960 рік
13 лютого 1960 р. видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №83 ― "Про зміни в адміністративно-територіальному поділі", відповідно до якого об’єднані сільські ради:
– Василиська і Кривецька Ставищенського району — в Кривецьку.
13 серпня 1960 р. видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №633 ― "Про передачу села Одайпіль Олександрівської сільської ради Ставищенського району в підпорядкування П’ятигірській сільській раді Тетіївського району", відповідно до якого село Одайпіль Олександрівської сільради Ставищенського району увійшло до складу Тетіївського району з підпорядкуванням П’ятигірській сільраді.
23 серпня 1960 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР ― "Про передачу Олександрівської сільської Ради Ставищенського району Київської області до складу Черкаської області", яка увійшла до складу Жашківського району.
1962 рік
30 грудня 1962 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР ― "Про укрупнення сільських районів Української РСР", відповідно до якого на території Київської області скасовані наступні 19 районів:
16. Ставищенський
У складі Київської області залишилося 12 районів, куди увійшли такі території сільрад:
10. Тетіївський район (центр — селище міського типу Тетіїв) у складі селищ міського типу Володарка, Ставище і Тетіїв, сільрад Тетіївського, Володарського і Ставищенського районів.
1965 рік
4 січня 1965 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР ― "Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР", відповідно до якого відбулося об’єднання обласних (промислових) і обласних (сільських) рад депутатів трудящих УРСР і розукрупнення районів на території Української РСР.
У складі Київської області замість 12 районів утворені 19 районів (з них 7 нових: Баришівський, Броварський, Миронівський, Поліський, Сквирський, Ставищенський, Фастівський):
14. Ставищенський (центр — селище міського типу Ставище) у складі Ставищенської селищної ради; Антонівської, Бесідської, Брилівської, Вина-рівської, Гейсиської, Гостромогильської, Журавлиської, Іванівської, Красилівської, Кривецької, Матвіїхівської, Ожегівської, Пархомівської, Попружнянської, Розкішнянської, Розумницької, Сніжківської, Станіславчицької, Стрижавської, Торчицької, Юрківської і Ясенівської сільрад Тетіївського району.
1966 рік
10 березня 1966 р. рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №149 ― "Про адміністративно-територіальні зміни в окремих районах області", утворені сільради:
– Василиська Ставищенського району з центром в селі Василиха;
8 грудня 1966 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР ― "Про утворення нових районів Українською РСР", відповідно до якого у складі Київської області утворені наступні 5 нових районів:
3. Володарський (центр — селище Володарка) у складі Володарської селищної ради; Березнянської, Біліївської, Гайворонської, Городище-Пустоварівської, Завадівської, Зрайківської, Капустинської, Косівської, Лобачівської, Логвинської, Мармуліївської, Рачківської, Рогізнянської, Рубченківської, Рудосільської і Тарганської сільрад Тетіївського району; Тадіївської сільради Білоцерківського району; Матвіїхівської, Ожегівської і Пархомівської сільрад Ставищенського району.
Після утворення нових районів замість 19 районів у складі Київської області стало 24 райони:
19. Ставищенський
1967 рік
20 травня 1967 р. видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №402 ― "Про уточнення найменувань окремих населених пунктів області", відповідно до якого уточнено найменуван-ня населених пунктів:
– населені пункти Стрижавської сільради Ставищенського району: село Веселий Хутір — в село Веселе і село Червоний Хутір в село Червоне;
– село Полковничий Хутір Ясенівської сільради Ставищенського району — в село Полковниче.
1968 рік
28 жовтня 1968 р. видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №791 ― "Про затвердження адміністративних меж міських (селищних) рад депутатів трудящих Київської області", відповідно до якого затверджені адміністративні межі міських та селищних рад:
– Селищні ради: Ставище.
1973 рік
12 квітня 1973 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР ― "Про утворення нових районів в Українській РСР», відповідно до якого в Київській області утворений новий Вишгородський район (25 район).
1986 рік
25 вересня 1986 р. виданий Указ Президії Верховної Ради Української РСР ― "Про утворення Згурівського району у Київській області".
Після утворення Згурівського району у Київській області налічувалося 26 районів:
21. Ставищенський
1988 рік
4 листопада 1988 р. виданий Указ Президії Верховної Ради Української РСР ― "Про об’єднання Васильківської міської і Васильківської районної рад народних депутатів Київської області". Після об’єднання районів у Київській області залишилося 25 районів:
21. Ставищенський
1990 рік
24 липня 1990 р. на 2 сесії ХХІ скликання прийнято рішення Київської обласної ради народних депутатів ― "Про зміни в адміністративно-територіальному устрої ряду районів області", відповідно до якого в адміністративно-територіальний поділ окремих районів внесені такі зміни:
– у Ставищенському районі — Полковниченську сільську раду з центром у селі Полковниче;
1991 рік
12 лютого 1991 р. на 5 сесії ХХІ скликання рішенням Київської обласної ради народних депутатів ― "Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Обухівського та Ставищенського районів" в цих районах утворені такі сільські ради:
– у Ставищенському районі утворена Сухоярська сільська рада з центром у селі Сухий Яр. Їй були підпорядковані села Григорівська Слобода, Сухий Яр, і Червоне Стрижавської сільради.

Джерло: Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918–2010 роки. Довідник, Біла Церква, 2012

Адміністративно-територіальний устрій за роки незалежності України

2020 рік
17 липня 2020 р., Верховна Рада України IX скликання прийняла постанову – "Про утворення та ліквідацію районів". Відповідно до цієї постанови:
1. Утворити:
10) у Київській області:
Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;
2. Межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району.
3. Ліквідувати:
10) у Київській області: Баришівський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Володарський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський, Яготинський райони.
Після об’єднання районів у Київській області залишилося 7 районів. Набрання чинності відбулась 19.07.2020 р.

Джерло: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/807-IX#Text


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Friday, 27.05.2022, 16:17 | Повідомлення # 350
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1964
« 11 »
Країна: Russian Federation
Статус: :-(
В 1661 г. в Ставище гетман Юрко Хмельницкий, вместе с ханом крымским Махмет Гиреем, собрался в поход за Днепр. Татары однако, встали здесь лагерем, много бед причинили жителям, забирая хлеб и скот.

Источник: Географический словарь Царства Польского и других славянских стран, том XI, Варшава, 1890

Наставление, данное на память от меня гетмана и от всего войска Запорожского, панам послам: пану Фёдору Коробке и пану Евстафию Тецкевичу, при отправлении их к его королевской милости, пану нашему милостивому, и ко всем государственным чинам, без числа, около 8-го Октября, 1661 г., отданное в Вильне, в Декабре, 1661 года.

1. Во-первых, упомянутые паны послы наши, отдав надлежащий поклон, при верном подданстве от всего войска Запорожского, величеству его королевской милости и всем панам, их милостям, находящимся при особе его, должны отдать врученные им письма.
2. Они должны объявить, что войско Запорожское, после провозглашения благоволения его королевской милости и всей Республики, ясно выраженного в сеймовой конституции и дипломе, остаётся довольным, обязуясь, при верном подданстве, оказывать всякие услуги для его королевской милости, идти против всякого неприятеля, и тем охотнее, чем лучшего достигнет исполнения требований своих, подтверждённых как военным, так и духовным сеймом.
3. А так как войско Запорожское определило 17 Сентября, соединивши свои силы под Ставищами с его милостью ханом, идти за Днепр, и там, с Божьею помощью бить неприятеля; поэтому наши послы должны убедительно просить его королевскую милость, чтобы коронные войска как можно скорее спешили за Днепр, для государства его королевской милости великою помощью послужит прибытие и соединение с нами войск, ибо смотря на это, орда принуждена будет поступать смирнее.
4. Они не должны забыть ходатайствовать пред его королевской милостью и о следующем: когда войска королевские войдут за Днепр через Украину, и когда иной дороги не будет, то они обязаны просить его королевскую милость, чтобы солдаты не брали ни какого хлеба, и во время постоев не притесняли бедных людей, ибо и без того орда совершенно опустошила Украину.
5. Они, паны послы наши, должны просить, чтобы было определённое место, где бы наши, назначенные для получения епископств, церквей и имуществ духовных, нашли наверное их милости комиссаров.
6. Так как в конституции назначено большое число их милостей комиссаров, для отобрания духовных имуществ, то нужно просить его королевскую милость, чтобы не смотря на отсутствие прочих, трое или четверо от Литвы, с равным числом наших депутатов, отбирая имущества духовные, несправедливо отнятые униатами, и возвращая нашим духовным дезунитам, приводили в исполнение дела, не отсылая их ни в какие суда.
7. Они должны просить его королевскую милость и о том, чтобы диплом данный на настоящем сейме Запорожскому войску, был написан на пергамене с числом сейма и был скреплён висячею коронную печатью.
8. Они должны покорно просить его королевскую милость т о том, чтобы он не изволил оскорбляться и сомневаться в верности войска Запорожского, на основании того, что мы с некоторыми из старшин были под Ставищами у его милости, хана, и определили то, что касалось дальнейших действий с неприятелем, распространяющимся в Заднепровье, потому что, посредством этого и нашего присутствия, мы двинули с места его милость, хана, и облегчили тяжесть бедных людей, которые претерпели большие обиды с утратою хлеба и всякого имущества.
9. Чтобы его королевская милость знал, что было постановлено на этом совещании с ханом, сделавши копию с совещаний, мы отсылаем её к его королевской милости.
10. И далее, о чём только будут стараться, по нашему поручению, паны послы наши, убедительно просим, чтобы им дано было доверие, и покорно просим о поспешнейшем отправлении их без замедления.

Дано из обоза под Расавою, по старому стилю 1661 года.
Юрий Хмельницкий, гетман войск вашей королевской милости Запорожских.

Согласие на требование войска Запорожского, данное оному мною, Мехмет Гиреем, ханом Крымским, Сентября 7-го для, 1661 года, отданное послами Запорожскими в Вильне, в Декабре, 1661 года.

1. Расположившись под Германовкою со всеми ордами, я должен наблюдать, чтобы войско Запорожское, собирающееся к обозам, не имело от орды моей ни малейшей придирки.
2. Чтоб орда моя не брала и не отнимала никаких съестных припасов о тех полков, которые будут собираться, но напротив, чтобы она добывала припасы за Киевом и в Заднепровье, и довольствовалась ими.
3. Когда же войско Запорожское переправится на ту сторону Днепра, и когда будет ходить отдельными отрядами, в большом или малом количестве, то оно не должно претерпевать никакого насилия от войск наших, но так, даст Бог, будем обращаться с войском Запорожским, как при покойном гетмане Богдане Хмельницком, или даже ещё лучше.
4. Если бы города и сёла, находящиеся за Днепром, сами добровольно передавались, то ручаемся в том, что им от нас никакого не будет вреда, ни здоровью, ни пожиткам, ни имуществу их; другими же городами, которые бы были против нас, мы будем овладевать силою с войском Запорожским.
5. Мы должны с войском нашим ожидать коронные войска в Заднепровье или в другом месте.
6. Соглашаемся и на то, что мы не будем останавливаться теми городами, которые бы не захотели сдаваться, не осаждая их более трёх дней, а напротив с войском Запорожским пойдём далее в земли неприятельские, когда окажется нужда.
7. Обещаем и то, что если бы мы отступили в Крым, то по этой стороне ни мы с великими ордами, и ни кто другой с меньшими проходить не будет, а пойдём по Заднепровью, около Полтавы.
8. А если бы другие наши орды выступили за нами, мы уверяем, что они тем путём ходить не будут, а только по Заднепровью.
9. Отправление же из орд наших в Крым дозволено не будет, но напротив мы все должны ждать коронные войска, которые с нами имеют соединиться, и, после соединения всех, сделаем, даст Бог, что-нибудь доброе с неприятелем.
10. А если бы, по милости Божией, неприятель поклонился нам, и просил нас о мире, то мы этого можем делать без ведома его милости, короля Польского, брата нашего, как уже мы о том прежде несколько раз согласились, что не известив друг друга, мы ни о чём не должны трактовать. На что для большей верности, мы приложили нашу печать с собственным именем нашим.

Происходило под Ставищами, Сентября 7 дня, 1661 года.
Махмет Гирей, хан великих и малых орд Крымских.

Источник: Памятники, изданные Временной комиссией при Киевском военном Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Том IV. 1859


Санкт-Петербург
 
Форум » Історія Ставищенщини » Історичні факти » Цікаві факти з історії Ставищенщини
Search:


Ставище © 2022