|
Цікаві факти з історії Ставищенщини
|
|
| Viktor | Дата: Середа, 09.03.2022, 08:43 | Повідомлення # 346 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна: 
Статус:  | До 90-річчя Київської області та до 99-річчя Ставищенського району (продовження)
1960 рік
13 лютого 1960 р. видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №83 ― "Про зміни в адміністративно-територіальному поділі", відповідно до якого об’єднані сільські ради:
– Василиська і Кривецька Ставищенського району — в Кривецьку.
13 серпня 1960 р. видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №633 ― "Про передачу села Одайпіль Олександрівської сільської ради Ставищенського району в підпорядкування П’ятигірській сільській раді Тетіївського району", відповідно до якого село Одайпіль Олександрівської сільради Ставищенського району увійшло до складу Тетіївського району з підпорядкуванням П’ятигірській сільраді.
23 серпня 1960 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР ― "Про передачу Олександрівської сільської Ради Ставищенського району Київської області до складу Черкаської області", яка увійшла до складу Жашківського району.
1962 рік
30 грудня 1962 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР ― "Про укрупнення сільських районів Української РСР", відповідно до якого на території Київської області скасовані наступні 19 районів:
16. Ставищенський
У складі Київської області залишилося 12 районів, куди увійшли такі території сільрад:
10. Тетіївський район (центр — селище міського типу Тетіїв) у складі селищ міського типу Володарка, Ставище і Тетіїв, сільрад Тетіївського, Володарського і Ставищенського районів.
1965 рік
4 січня 1965 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР ― "Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР", відповідно до якого відбулося об’єднання обласних (промислових) і обласних (сільських) рад депутатів трудящих УРСР і розукрупнення районів на території Української РСР.
У складі Київської області замість 12 районів утворені 19 районів (з них 7 нових: Баришівський, Броварський, Миронівський, Поліський, Сквирський, Ставищенський, Фастівський):
14. Ставищенський (центр — селище міського типу Ставище) у складі Ставищенської селищної ради; Антонівської, Бесідської, Брилівської, Винарівської, Гейсиської, Гостромогильської, Журавлиської, Іванівської, Красилівської, Кривецької, Матвіїхівської, Ожегівської, Пархомівської, Попружнянської, Розкішнянської, Розумницької, Сніжківської, Станіславчицької, Стрижавської, Торчицької, Юрківської і Ясенівської сільрад Тетіївського району.
1966 рік
10 березня 1966 р. рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №149 ― "Про адміністративно-територіальні зміни в окремих районах області", утворені сільради:
– Василиська Ставищенського району з центром в селі Василиха;
8 грудня 1966 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР ― "Про утворення нових районів Українською РСР", відповідно до якого у складі Київської області утворені наступні 5 нових районів:
3. Володарський (центр — селище Володарка) у складі Володарської селищної ради; Березнянської, Біліївської, Гайворонської, Городище-Пустоварівської, Завадівської, Зрайківської, Капустинської, Косівської, Лобачівської, Логвинської, Мармуліївської, Рачківської, Рогізнянської, Рубченківської, Рудосільської і Тарганської сільрад Тетіївського району; Тадіївської сільради Білоцерківського району; Матвіїхівської, Ожегівської і Пархомівської сільрад Ставищенського району.
Після утворення нових районів замість 19 районів у складі Київської області стало 24 райони:
19. Ставищенський
1967 рік
20 травня 1967 р. видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №402 ― "Про уточнення найменувань окремих населених пунктів області", відповідно до якого уточнено найменуван-ня населених пунктів:
– населені пункти Стрижавської сільради Ставищенського району: село Веселий Хутір — в село Веселе і село Червоний Хутір в село Червоне;
– село Полковничий Хутір Ясенівської сільради Ставищенського району — в село Полковниче.
1968 рік
28 жовтня 1968 р. видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №791 ― "Про затвердження адміністративних меж міських (селищних) рад депутатів трудящих Київської області", відповідно до якого затверджені адміністративні межі міських та селищних рад:
– Селищні ради: Ставище.
1973 рік
12 квітня 1973 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР ― "Про утворення нових районів в Українській РСР», відповідно до якого в Київській області утворений новий Вишгородський район (25 район).
1986 рік
25 вересня 1986 р. виданий Указ Президії Верховної Ради Української РСР ― "Про утворення Згурівського району у Київській області".
Після утворення Згурівського району у Київській області налічувалося 26 районів:
21. Ставищенський
1988 рік
4 листопада 1988 р. виданий Указ Президії Верховної Ради Української РСР ― "Про об’єднання Васильківської міської і Васильківської районної рад народних депутатів Київської області". Після об’єднання районів у Київській області залишилося 25 районів:
21. Ставищенський
1990 рік
24 липня 1990 р. на 2 сесії ХХІ скликання прийнято рішення Київської обласної ради народних депутатів ― "Про зміни в адміністративно-територіальному устрої ряду районів області", відповідно до якого в адміністративно-територіальний поділ окремих районів внесені такі зміни:
– у Ставищенському районі — Полковниченську сільську раду з центром у селі Полковниче;
1991 рік
12 лютого 1991 р. на 5 сесії ХХІ скликання рішенням Київської обласної ради народних депутатів ― "Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Обухівського та Ставищенського районів" в цих районах утворені такі сільські ради:
– у Ставищенському районі утворена Сухоярська сільська рада з центром у селі Сухий Яр. Їй були підпорядковані села Григорівська Слобода, Сухий Яр, і Червоне Стрижавської сільради.
Джерело: Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918–2010 роки. Довідник, Біла Церква, 2012
Адміністративно-територіальний устрій за роки незалежності України
2020 рік
17 липня 2020 р., Верховна Рада України IX скликання прийняла постанову – "Про утворення та ліквідацію районів". Відповідно до цієї постанови:
1. Утворити:
10) у Київській області:
Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;
2. Межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району.
3. Ліквідувати:
10) у Київській області: Баришівський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Володарський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський, Яготинський райони.
Після об’єднання районів у Київській області залишилося 7 районів. Набрання чинності відбулась 19.07.2020 р.
Джерело: https://u.to/cRcdGQ
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: П`ятниця, 27.05.2022, 16:17 | Повідомлення # 347 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна:
Статус: | В 1661 г. в Ставище гетман Юрко Хмельницкий, вместе с ханом крымским Махмет Гиреем, собрался в поход за Днепр. Татары однако, встали здесь лагерем, много бед причинили жителям, забирая хлеб и скот.
Источник: Географический словарь Царства Польского и других славянских стран, том XI, Варшава, 1890
Наставление, данное на память от меня гетмана и от всего войска Запорожского, панам послам: пану Фёдору Коробке и пану Евстафию Тецкевичу, при отправлении их к его королевской милости, пану нашему милостивому, и ко всем государственным чинам, без числа, около 8-го Октября, 1661 г., отданное в Вильне, в Декабре, 1661 года.
1. Во-первых, упомянутые паны послы наши, отдав надлежащий поклон, при верном подданстве от всего войска Запорожского, величеству его королевской милости и всем панам, их милостям, находящимся при особе его, должны отдать врученные им письма.
2. Они должны объявить, что войско Запорожское, после провозглашения благоволения его королевской милости и всей Республики, ясно выраженного в сеймовой конституции и дипломе, остаётся довольным, обязуясь, при верном подданстве, оказывать всякие услуги для его королевской милости, идти против всякого неприятеля, и тем охотнее, чем лучшего достигнет исполнения требований своих, подтверждённых как военным, так и духовным сеймом.
3. А так как войско Запорожское определило 17 Сентября, соединивши свои силы под Ставищами с его милостью ханом, идти за Днепр, и там, с Божьею помощью бить неприятеля; поэтому наши послы должны убедительно просить его королевскую милость, чтобы коронные войска как можно скорее спешили за Днепр, для государства его королевской милости великою помощью послужит прибытие и соединение с нами войск, ибо смотря на это, орда принуждена будет поступать смирнее.
4. Они не должны забыть ходатайствовать пред его королевской милостью и о следующем: когда войска королевские войдут за Днепр через Украину, и когда иной дороги не будет, то они обязаны просить его королевскую милость, чтобы солдаты не брали ни какого хлеба, и во время постоев не притесняли бедных людей, ибо и без того орда совершенно опустошила Украину.
5. Они, паны послы наши, должны просить, чтобы было определённое место, где бы наши, назначенные для получения епископств, церквей и имуществ духовных, нашли наверное их милости комиссаров.
6. Так как в конституции назначено большое число их милостей комиссаров, для отобрания духовных имуществ, то нужно просить его королевскую милость, чтобы не смотря на отсутствие прочих, трое или четверо от Литвы, с равным числом наших депутатов, отбирая имущества духовные, несправедливо отнятые униатами, и возвращая нашим духовным дезунитам, приводили в исполнение дела, не отсылая их ни в какие суда.
7. Они должны просить его королевскую милость и о том, чтобы диплом данный на настоящем сейме Запорожскому войску, был написан на пергамене с числом сейма и был скреплён висячею коронную печатью.
8. Они должны покорно просить его королевскую милость т о том, чтобы он не изволил оскорбляться и сомневаться в верности войска Запорожского, на основании того, что мы с некоторыми из старшин были под Ставищами у его милости, хана, и определили то, что касалось дальнейших действий с неприятелем, распространяющимся в Заднепровье, потому что, посредством этого и нашего присутствия, мы двинули с места его милость, хана, и облегчили тяжесть бедных людей, которые претерпели большие обиды с утратою хлеба и всякого имущества.
9. Чтобы его королевская милость знал, что было постановлено на этом совещании с ханом, сделавши копию с совещаний, мы отсылаем её к его королевской милости.
10. И далее, о чём только будут стараться, по нашему поручению, паны послы наши, убедительно просим, чтобы им дано было доверие, и покорно просим о поспешнейшем отправлении их без замедления.
Дано из обоза под Расавою, по старому стилю 1661 года.
Юрий Хмельницкий, гетман войск вашей королевской милости Запорожских.
Согласие на требование войска Запорожского, данное оному мною, Мехмет Гиреем, ханом Крымским, Сентября 7-го для, 1661 года, отданное послами Запорожскими в Вильне, в Декабре, 1661 года.
1. Расположившись под Германовкою со всеми ордами, я должен наблюдать, чтобы войско Запорожское, собирающееся к обозам, не имело от орды моей ни малейшей придирки.
2. Чтоб орда моя не брала и не отнимала никаких съестных припасов о тех полков, которые будут собираться, но напротив, чтобы она добывала припасы за Киевом и в Заднепровье, и довольствовалась ими.
3. Когда же войско Запорожское переправится на ту сторону Днепра, и когда будет ходить отдельными отрядами, в большом или малом количестве, то оно не должно претерпевать никакого насилия от войск наших, но так, даст Бог, будем обращаться с войском Запорожским, как при покойном гетмане Богдане Хмельницком, или даже ещё лучше.
4. Если бы города и сёла, находящиеся за Днепром, сами добровольно передавались, то ручаемся в том, что им от нас никакого не будет вреда, ни здоровью, ни пожиткам, ни имуществу их; другими же городами, которые бы были против нас, мы будем овладевать силою с войском Запорожским.
5. Мы должны с войском нашим ожидать коронные войска в Заднепровье или в другом месте.
6. Соглашаемся и на то, что мы не будем останавливаться теми городами, которые бы не захотели сдаваться, не осаждая их более трёх дней, а напротив с войском Запорожским пойдём далее в земли неприятельские, когда окажется нужда.
7. Обещаем и то, что если бы мы отступили в Крым, то по этой стороне ни мы с великими ордами, и ни кто другой с меньшими проходить не будет, а пойдём по Заднепровью, около Полтавы.
8. А если бы другие наши орды выступили за нами, мы уверяем, что они тем путём ходить не будут, а только по Заднепровью.
9. Отправление же из орд наших в Крым дозволено не будет, но напротив мы все должны ждать коронные войска, которые с нами имеют соединиться, и, после соединения всех, сделаем, даст Бог, что-нибудь доброе с неприятелем.
10. А если бы, по милости Божией, неприятель поклонился нам, и просил нас о мире, то мы этого можем делать без ведома его милости, короля Польского, брата нашего, как уже мы о том прежде несколько раз согласились, что не известив друг друга, мы ни о чём не должны трактовать. На что для большей верности, мы приложили нашу печать с собственным именем нашим.
Происходило под Ставищами, Сентября 7 дня, 1661 года.
Махмет Гирей, хан великих и малых орд Крымских.
Источник: Памятники, изданные Временной комиссией при Киевском военном Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Том IV. 1859
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Середа, 31.08.2022, 11:59 | Повідомлення # 348 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна:
Статус: | Проект больницы Браницких.
   
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Четвер, 03.11.2022, 11:51 | Повідомлення # 349 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна:
Статус: | "1917 год на Киевщине: хроника событий", Киев, 1928
12 июля (29 июня) четверг
22 (9) ноября, четверг
P.S. Авторы ошиблись, помещик Рогозинский со Сквирского уезда, где также было Ставище.
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Середа, 07.12.2022, 21:53 | Повідомлення # 350 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна:
Статус: | 
Двохбанна система. Минї не трапилось знайти ні одної такої чистої системи, бо такі церкви були вже всі перебудовані. До них додав ся ще оден елемент, і він повертав таку систему в трохбанну. Двохбанні церкви в Київській губ. мені звісні такі:
1) В селі Гнильці Сквирськ. пов.; …
2) Друга така сама церква була вибудована в с. Сніжках Таращанськ. пов.; про неї ми читаемо у Пахилевича Сказанія о насел. мѣстностях Кіевской губерніи, що вона була вибудована з двома верхами без притвору. Ся добавка: „без притвору“ має велику вагу; вона показує, що ся церква з двома верхами подобала ся людям і без притвору; се здивувало священика, котрий уже привик бачити церкви вибудовані иньшим способом, з притвором, він і занотував у себе, а потім се попало ся і Пахилевичу. Ми мусимо підкреслити, що два елементи, стоячи підряд, не псували вражіння, бо у всій будівлі була симетрія, і вісь і площа симетрії проходила через ту стїнку, до котрої був притулений іконостас. Для того, щоб ся симетрія не псувала ся, потрібно було щоб обидва елементи були однакові, щоб вони мали одну височінь. В Гнилецькій церкві так і було, а в Сніжках, де тепер трохверха церква, бабинець і вівтар нижчі од середнього елементу (див. фот. 6). Може нідчас перебудови вівтар і бабинець знижено, а може воно і зпочатку так було зроблено. Чи так, чи инакше, але сі два вииадки показують, що двохбанні церкви були, і що такі комбінації з двох елементів відповідали смаку старосьвітсьних архітектів, а се можливо тільки тоді, коли дивити ся на вісьмигранну башту як на елемент архітектури. Можливий план такої двохбанної будівлі нарисовано на ч. 5.
Джерело: Записки товариства імені Шевченка : вид-во, присвяч. науці і письменству укр.-рус. народу. - Львів : Накладом Т-ва імені Шевченка. Т. 74, кн. 6, 1906. Вадим Щербаківський "Деревляні церкви на Україні і їх типи"
Автор фотографії – Щербаківський Вадим Михайлович (17 березня 1876 р., с. Шпичинці, Сквирський повіт, Київська губернія – 18 січня 1957, Брайтон, Великобританія) – український історик, археолог, етнограф, мистецтвознавець. Педагог, ректор, професор, академік, дійсний член Української Академії наук та Чеської академії імператора Франца Йосипа наук, словесності та мистецтв.
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Неділя, 05.03.2023, 20:50 | Повідомлення # 351 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна:
Статус: | Постанова ВУЦВК від 28 жовтня 1925 року скасувала термін «містечко» для означення нижчої ланки міських поселень.
Ставища із містечка стало селищем, але залишилося районним центром Ставищанського району.
Территориальное и административное деление Союза ССР на 1 января 1926 года
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Неділя, 02.04.2023, 21:40 | Повідомлення # 352 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна:
Статус: | КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
ПОСТАНОВА
від 23 липня 1991р. № 106
Київ
Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного загрязнення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи"
1. Затвердити перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, згідно з додатком № 1.
Ставищенський район
1. с. Антонівка
2. с. Багатирка
3. с. Гостра Могила
4. с. Іванівка
5. с. Кривець
6. с. Любча
7. смт Ставище
Джерело: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/106а-91-п#Text
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Неділя, 18.06.2023, 13:04 | Повідомлення # 353 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна:
Статус: | 
СТАВИЩЕ, (Таращанськ. п.). 9 і 10 вересня відбувся з'їзд учителів Таращанського повіту, зкликаннй повітовою управою. Містечко Ставище вибрано через те, що займає центральне становише в повіті, а повітове місто Тараща в самому кутку повіту і до протилежного краю більше 100 вер.
Зібралось на з'їзд 64 душі учителів та учительок. На з'їзді прочитано було кілька докладів про техніку українізації школи, про способи організації учительства і т. д. З'їзд ознайомлений був з тезісами 2-го всеукр. учит. з'їзду. Постановлено приєднатись до тих тезісів, додавши де які пояснення, а самє: а) початок учебного року застав школу без підручників і других засобів до українізації школи, б) не всі учителі ознайомлені з українською літературою, а де які і з мовою, — через те навчання українською мовою можна почати тільки з першої групи, а в старших тільки там, де будуть до того засоби і підготовлені учителі; щоб швидче перевести українізацію, необхідно найшвидче призначити комісарів і інструкторів, які б допомагали порадами і вишукували засоби тим учителям, які не в силі самі орієнтуватись при початках українізації школи; зважаючи на не високий культурний розвиток селянства, виключати з школи Закон Божїй не бажано, а лише необхідно навчання релігії реформувати на принціпах евагельської моралі. Винесено також постанови, щоб учителі брали участь в Просвітах і других культурних закладах, щоб тим зблизити учительство до селянства, а то тепер бувають випадки негативного відношення селянства до учителів. Постановлено закликати учителів об'єднуватись в гуртки для самоосвіти.
Джерело: Нова Рада №147 від 27.09.1917
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Середа, 21.02.2024, 09:11 | Повідомлення # 354 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна:
Статус: | 
Stawiszcze. Mczko w wojewódz. bracławskiém, pow. zwinogrodzkim, nad Gniłym Tykiczem i obszernym stawem nie gdyś walami opasane z zameczkim obron nym. R. 1664 podczas wojny kozackiej, Kozacy wyrznęli załogę polską. Zatém Stefan Czarniecki wojewoda kijowski, z wojskiem polskiem i posiłkami tatarskiemi podstąpiwszy pod miasto, dobywał go od 14 lipca do 24 października. Po wielokrotnych szturmach przypuszczonych do miasta, a od dzielnie broniących się Stawiszczan odpar tych, (tu odznaczył się młody Zgłębocki, który zatknąwszy chorągiew na walach, póły jej nie upuścił, póki Kozacy obu r k mu nie odcięli) – nareście poddało się miasto bardzo zniszczone, i otrzymało załogę polską. Gdy zaś Stawiszczanie niezadługo powstali, nadbiegł Czarniecki, i wszedłszy do Stawiszcz, śmiercią ukarał przywódzców powstania i miasto na rabunek oddał żołnierzom, którzy je spalili Stawiszcze na leżące do starostwa białocerkiewskiego, r. 1765 zawierało 300 chalup z cerkwią.
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Понеділок, 11.03.2024, 10:37 | Повідомлення # 355 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1972
« 11 »
Країна:
Статус: | Ставищенський краєзнавчий музей 23.08.2021
Санкт-Петербург
|
| |
| |
Нові повідомлення
· 
Особисті повідомлення()
· 
Учасники
· 
Правила форуму
· 
Пошук
· 
