|
Цікаві факти з історії Ставищенщини
|
|
| Viktor | Дата: Неділя, 17.05.2020, 10:24 | Повідомлення # 331 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1992
« 11 »
Країна: 
Статус:  | Новинки.
Газета "Діло" (Львів) від 08.02.1936
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Вівторок, 21.07.2020, 08:59 | Повідомлення # 332 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1992
« 11 »
Країна:
Статус: | Ставищенский район (07.03.1923 – 19.07.2020)
ПОСТАНОВА Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів"
1. Утворити:
10) у Київській області:
Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;
2. Межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району.
3. Ліквідувати:
10) у Київській області: Баришівський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Володарський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський, Яготинський райони;
Немного об истории Ставищенского района.
В 1923 году в Украине была проведена реформа административно-территориального деления, направленная на сокращение административно-территориальных единиц.
7 марта 1923 издано постановление Всеукраинского центрального исполнительного комитета, в соответствии с которой 14 уездов Киевской губернии были заменены на 7 округов, а 247 волостей – на 111 районов. В составе Киевской губернии был образован Белоцерковский округ, состоящий из 20 районов, в том числе Ставищенского района.
Карта округов Киевской губернии в 1923 году - http://stav.pp.ua/_ld/2/234.jpg
В июне 1925 года Киевская губерния была упразднена и окончательно перестала существовать с 1 августа 1925 года. Ставищенский район остался в Белоцерковском округе.
27 февраля 1932 Ставищенский район вошёл в состав вновь созданной Киевской области.
До 1 сентября 1946 года в Ставищенский район входили сёла: Одайпiль, Олександрiвка, Тихий Хутiр.
В 60-х годах прошлого века район был ликвидирован, однако через небольшое время снова возрождён.
Ставищенский район перестал существовать 19.07.2020 г., немного не дотянув до своего столетия.
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Неділя, 17.01.2021, 17:40 | Повідомлення # 333 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1992
« 11 »
Країна:
Статус: | Історико-педагогічні розвідки музею історії освіти Київщини «З історії педагогічних курсів у Тетієві та Ставищах в 20-х роках ХХ століття»
Відповідно до розробленої комісаром освіти Г. Гриньком системи освіти в Україні (схвалено на Всеукраїнській нараді у справі освіти в липні 1920 року) однією з форм підготовки педагогічних кадрів стали трирічні педагогічні курси для термінової підготовки працівників соцвиху, що функціонували в Україні у 20-х–30-х роках ХХ століття. Зокрема, 28 серпня 1920 року Наркомпрос УСРР видав Постанову про перебудову педагогічної освіти, згідно якої дореволюційні вчительські семінарії були реорганізовані у вищі педагогічні курси із трирічним терміном навчання.
У Київській губернії гостро відчувався дефіцит педагогічних кадрів. Із метою підготовки молодших спеціалістів у Білій Церкві, Ставищах, Тетієві Київським губернським відділом народної освіти було відкрито трирічні педагогічні курси, завдання яких полягало в теоретичній і практичній підготовці працівників для початкової школи.
1 січня 1922 року Київське губернське правління прийняло рішення про об’єднання Тетіївської і Ставищанської семінарій. У Ставищах була краща матеріальна база для проведення занять, але слухачам курсів доводилося ходити за сорок кілометрів на навчання й жити в холодних інтернатах.
Курсанти Ставищанських вищих трирічних педкурсів. 1922 р.
Ось як пригадував голова студентського комітету про навчання у Ставищі: «Я організовував у вихідні заготівлю палива для семінарії. Таким чином було завезено 20 кубічних метрів дров. По черзі ми ходили в ліс, або в парк за хмизом, щоб обігріти невеличку кімнату. У вихідні діставалися до Тетіїва пішки, щоб запастися продуктами харчування. Їжу варили самі в грубці. Завдання готували при маленькій гасовій лампі. Часто робили фізкультурні вправи, щоб зігрітися. Наші педагоги жили не в кращих умовах, але наполегливо нас навчали».
Студенти проходили педагогічну практику на базі земського чотирикласного училища в Ставищах. Педагогічні курси працювали за програмою вчительських семінарій; термін навчання тривав два роки; педагогів готували для земських шкіл. Незабаром Ставищанську семінарію перейменували у вищі трирічні педагогічні курси.
Курсанти Ставищанських педкурсів під час практики.
Перший ряд справа, другий В.М. Самійленко
Тривалий час на педагогічних курсах у Ставищанській семінарії працював Дмитро Загул (1890–1944), поет-символіст, літературознавець, перекладач, педагог. У 1921-1923 рр. він викладав українську мову та західно-європейську літературу в Саварській школі та Ставищанській семінарії. Зі спогадів сучасників, студенти обожнювали молодого викладача. Їм імпонувало те, що вони слухали лекції не звичайного вчителя, а знаного поета, який приїхав з далекої Буковини, знав закордонне життя, вільно володів кількома іноземними мовами. Із перших занять Дмитро Юрійович завоював авдиторію як прекрасний лектор, інтелектуал й одразу викликав у молоді глибокий інтерес до українського слова, української й світової поезії.
На педагогічних курсах викладали такі відомі літератори, як Д. Ю. Загул, В. М. Самійленко. Вони організовували вечірні літературні читання, налагодили випуск літературного журналу «Промінь». Такі заходи зацікавлювали студентів до навчання та творчої діяльності.
   
Загул Дмитро Юрійович Самійленко Віталій Миколайович
Тепло згадує про Віталія Михайловича Самійленка одна з його учениць, студентка Ставищанських педкурсів, письменниця Докія Гуменна (1906-1996). У мемуарах «Дар Євдотеї» вона написала про нововідкриту педшколу, організатором і душею якої був В. М. Самійленко. «Він викладав історію, літературу, українську мову й географію. Його лекції западали нам у душу і мали колосальне враження, у душі був просто переворот. І любов до літератури й мистецтва, до педпраці я черпала в нього. От як підкорив мене тоді Віталій Михайлович. Я стала на гранітну основу, тоді ж у мене було пристрасне бажання вчитися і рости духовно, удосконалюватися і підніматися до вершин своїх можливостей. Завдяки своєму вчителю я стала педагогом і письменником. А подальша доля нашого педагога, письменника В. М. Самійленка нам невідома. Однак Юрій П’ядик повідомив дату його смерті і висловив здогад, що він був репресований за український націоналізм».
Докія Кузьмівна Гуменна
Як засвідчують документи Київського обласного архіву, у лютому 1922 року відбувся перший випуск Ставищанських педагогічних курсів. 25 випускників (3-«Б» курсу) одержали посвідчення вчителя й були спрямовані на педагогічну роботу в райони.
1922 року колегія Укрголовпрофосу прийняла «Тимчасове положення про трирічні педагогічні курси», згідно з якими вони не розглядалися як вищий ступінь у підготовці педагогічної освіти. Однак нестача вчительських кадрів, потреба подолання неписьменності стали причинами перетворення трирічних педкурсів у вищі, які прирівнювалися до педтехнікумів (в Україні в 1920–930-х рр. вони вважалися вишами).
У травні 1923 року відбувся останній – третій – випуск Ставищанських педагогічних курсів, після чого їх було об’єднано з Білоцерківськими.
Випускники Ставищенських вищих трирічних педкурсів, 1923 р. Загинули у роки Другої світової війни
   
Атестат і Свідоцтво Бакун В.І. про закінчення Ставищанської педшколи. 1922 р.
Джерело: Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради “Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів”
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Понеділок, 25.01.2021, 14:22 | Повідомлення # 334 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1992
« 11 »
Країна:
Статус: | Відбиток печаті Римсько-католицького парафіяльного костелу Пресвятої Трійці у містечку Ставище.
Ще один варіант відбитку печаті Римсько-католицького парафіяльного костелу Пресвятої Трійці у містечку Ставище (латиномовний напис).
Фотографии: Nataliya Bojko
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Неділя, 11.04.2021, 09:54 | Повідомлення # 335 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1992
« 11 »
Країна:
Статус: | 
В номере 207 жаргонной Гацефиры1 опубликована переписка со Ставищ в губернии Киевской, доказательства того, что еврейство не только на территории Королевства, но и на Руси занимает по отношению к действиям христианских объединений не только вызывающую позицию, но и просто воинственно погромную.
В Ставищах, в управлении имения графа Браницкого, работает около 100 поляков, которые несколько лет назад основали общий магазин и кредитно-сберегательное общество. Члены обоих учреждений являются чиновниками совета имения.
Подобная эмансипация была проблемой в глазах местных евреев, гнев которых достиг своего апогея, когда эти учреждения получили разрешение на строительство оптового склада в Ставище. Несколько дней назад, когда площадь возле здания была отгорожена, на площадь ворвалась толпа евреев и сломала забор.
"Евреи снесли то, что было ограждено, – буквально пишет Гацефира, – и послали телеграмму губернатору, с требованием прекратить дальнейшее строительство".
"Местные власти, – пишет жаргоновка, стояли в отдалении, позволяя и перебираться, и разрушать, но пришел указ губернатора, который приказал прекратить работы до приезда начальника округа для расследования дела на месте".
Интересно, что об этом конкретном погроме напишут еврейские газеты, издающиеся в России, которые из каждого незначительного инцидента, создают погромы против евреев христианским населением.
Газета Poranna 2 Grosze, №276, 6 октября 1913
1Ха-Цфира (Гудок) – первая газета на иврите в Польше в период Российского правления, была основана в Варшаве, как еженедельное издание Хаимом-Зелигом Слонимским в 1862 году. Выходила до 1931 года.
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Середа, 19.05.2021, 14:48 | Повідомлення # 336 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1992
« 11 »
Країна:
Статус: | 16.09.1664
Письмо султана Селима Герея, командующего крымской армией под Ставищами, к польскому королю Яну Казимиру.
Он жалуется на отсутствие питания со стороны киевского воеводы, что мешает захвату Ставища и эффективной борьбе с врагами.
 
Источник: Archiwum Główne Akt Dawnych
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Середа, 28.07.2021, 08:58 | Повідомлення # 337 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1992
« 11 »
Країна:
Статус: | Эдуард Хлопицкий – Странствия по Киевской Губернии (отрывок)
Дворец ставищанский, перестроен из старого экономического здания, стоит на вершине давней крепостной горы, у подножия которой он отражается в очень обширном пространстве, подпитываемом течениями Тикича огромном ставке, а за ставком, на склоне дворцовой горы, раскинулось на наклонной возвышенности большое украинское село. Виды, какими глаз с веранд и скверов дворцовых любуется досыта, принадлежат до прекраснейших в краю. Не повторяя однако описаний, приступим к осмотру дворца и его покоев, которые, хотя и не характеризуются размерами или богатством собранных здесь произведений искусства, но весьма многочисленны и на каждом шагу несут отпечаток вкуса.
Один из боковых перистильных подъездов входит сначала в холл и коридор с фаянсовым бельгийским напольным покрытием. Этот зал ведет в столовую, главным украшением которой являются: оранжерея, соединенная с ней стеклянной дверью, стены, выложенные синей мозаикой, и красивая статуя из белого мрамора девушки, играющей с маленьким мальчиком. Из столовой слева попадаешь в бильярдную, украшенную юмористическими рисунками Костшевского, и к составляющему с ней единое мавританское целое, кабинет с белым мраморным полом. Кроме бильярдного зала здесь есть так называемая прохожая комната, где графы обычно пьют чай в кругу семьи, украшенный двумя картинами из школы Рубенса. Из проходной комнаты попадаешь в два боковых кабинета графа Александра, отца нынешнего наследника, превращенных в гостевые комнаты для родственников, и в комнату, в которой поместилось пять шкафов, с еще расставленными книгами с художественной и научной литературой. Далее идёт гостиная, где есть удобные турецкие пуфики, покрытые восточными коврами, а также портреты графа Александра Браницкого, его жены, малолетнего сына, единственного ребёнка и зятя Зигмунта Красинского, скопированые с мастерских оригиналов Ари Шеффера. Миновав за гостиной небольшую комнатку с роялем, в которой устроен семейный читальный зал, мы вошли в самые красивые во всей средней части дворца покои графини: кабинет, спальню, гардеробную, ванную и детскую. Китайский фарфор, турецкая мебель, множество предметов искусства, изысканной работы портреты губернаторов Потоцких, родителей госпожи Браницкой, а также огромная копия Мадонны Рафаэля – всё это свидетельствует, что в главном святилище образованной и богатой женщины, которая сумела сохранить воспоминания о великом Ланьцуте. Напротив покоев графини находятся небольшие комнаты ее молодого супруга, лишенные изысканных украшений, состоящие из кабинета, спальни и гардеробной.
Правое крыло дворца, в котором, помимо других гостевых комнат для дам, находятся пять верхних покоев графини-матери, три её мужа, переведены сегодня в школу для внуков, и две комнаты для гостей и родственников старой графини – снаружи отличается более великолепной архитектурой, чем главный фасад, а внутри простор, серьезная обстановка вдовьего характера и многочисленные предметы искусства, среди которых достойны внимания мастера холсты старой немецкой школы, изображающие Вознесение Богородицы, статуя Христа с крестом в руке, вырезанная из слоновой кости. В крыле слева расположены различные, комфортабельно обставленные мужские комнаты для гостей, контора управляющего двора, а также дворцовая сокровищница, которая хранит в своих шкафах, среди прочих ценных вещей, серебро на обслуживание 120 человек.
После посещения дворца мы увидели приходской костёл, дом управляющего усадьбой, прекрасный, дворцового вида, дом поверенного имения, состоящего из 24 сёл, с садом и прогулочной дорожкой; далее замысловато декорированное здание водоснабжения, дом контролёра, дом врача, больница и, наконец, конюшни с 20 арабскими лошадьми и першеронами и 35 лошадьми других чистых пород.
Отдельно остановимся на описании больницы и костёла.
Первыми основателями деревянного дома Божьего в Ставищах, были Мнишики в 1715 году. С переходом собственности белоцерковской к гетману Браницкому, местный старый небольшой костёл был разобран и перенесён, как могильная каплица на приходское кладбище, а на его месте, за счет гетманства, в 1778 году был построен современный красивый храм в итальянском стиле, с бессрочным владением селом Ксендзовка с 40 дымами, а также годовой выплатой в 1000 польских злотых. И внешний вид, полный эстетической гармонии и простоты, и интерьер, богатый скульптурами, мрамором и хорошими картинами, ставят этот костёл в ряд первоклассных католических святынь Украины. Его главные украшения в нефе и пресвитерии включают изысканный орган, алтари, вырезанные искусным резцом из каррарского мрамора, и три копии Рафаэля, написанные в Париже польским художником Постепским: Распятие Иисуса, Богоматерь Скапулярная и Св. Антоний Падуанский. Приходское кладбище в Ставище, привлекает наше внимание тем, что здесь похоронен отец великого украинского поэта Богдана Залесского.
Госпиталь ставиский, также был основан гетманамом Браницким, представляет собой деревянное здание с 12 койками для больных и аптекой. Далее, в отдельной части этого дома, под присмотром одаренных медиков Гороха и Малевского, располагалась общественная для города и усадьбы амбулатория.
Источник: Tygodnik Ilustrowany, 1881, № 305
Примечание:
Перистиль – окружённое колоннами пространство;
Ланьцут – город в Польше;
Отец Богдана Залеского - Вавжинець Залеский.
Санкт-Петербург
|
| |
| |
|
| Viktor | Дата: Вівторок, 26.10.2021, 08:32 | Повідомлення # 339 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1992
« 11 »
Країна:
Статус: | 
Больница гр. Браницкого на 24 кровати (м. Ставище). М. В. Д. Открыта с 1830 г. Все больные, обращающиеся в заведение (кроме душевно-больных, сифилитиков и неизлечимых), пользуются бесплатно лечением при полном содержании. Больница находится в помещении, отводимом графом Браницким, и содержится на его средства.
В больнице находилось на пользовании 189 мужчин и 90 женщин.
Амбулаторная лечебница графа Браницкого. М. В. Д. Открыта с 1879 г. Все больные, обращающиеся в заведение, пользуются бесплатно медицинским советом, а беднейшие и лекарством. Лечебница находится в наемном помещении и содержится на средства графа Браницкого.
Расход 1385 р. Амбулаторию посетило 4121 мужчин, 3486 женщин, 2003 мальчиков и 1439 девочек. Кроме того, медицинская помощь оказана на дому 2768 лицам обоего пола.
Амбулаторная лечебница гр. Браницкого (с. Янишевка). М. В. Д. Открыта с 1873 г. Все больные, обращающиеся в заведение, пользуются бесплатно медицинской помощью и лекарством. Лечебница находится в помещении, отводимом графом Браницким, и содержится на его средства.
Расход 2720 р. Амбулаторию посетило 3421 мужчин, 2643 женщин, 1624 мальчиков и 1194 девочек. Кроме того, на дому оказана медицинская помощь 1117 лицам обоего пола.
Еврейская богадельня на 8 чел. (м. Ставище). М. В. Д. Открыта с 1850 г. местным еврейским обществом. В богадельню принимаются престарелые, увечные и не имеющие средств к существованию местные евреи. Призреваемые пользуются бесплатно полным содержанием. Богадельня находится в наемном помещении. Кроме того, из средств богадельни выдаются денежные пособия нуждающимся евреям, не состоящим в заведении. С просьбой обращаться к Попечителю, с представлением паспорта.
Доход 1500 р. (в т. ч. полученных из сумм коробочного сбора 1300 р. и от местного еврейского общества 200 р.). Расход 1500 р. (в т. ч. на выдачу пособий 300 р.). Призревалось 10 мужчин и 6 женщин. Пособие выдано 20 мужчинам и 10 женщинам.
Источник: Благотворительность в России. Том II. Список благотворительных учреждений. Часть I, С.-Петербург, 1902
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Субота, 06.11.2021, 20:39 | Повідомлення # 340 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1992
« 11 »
Країна:
Статус: | 
Ставище – 5,4 тыс.чел.
Ставищенский район – 64,7 тыс.чел.
Источник: Административно-территориальное деление Союза ССР на 15 июля 1934 года
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Середа, 24.11.2021, 11:57 | Повідомлення # 341 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1992
« 11 »
Країна:
Статус: | Киевские Епархиальные ведомости №17, 01.09.1984
Список приходов, от которых сделан взнос по образовании пожарного капитала дух. Киевской Епархии за 1894-й год, в порядке времени поступления этих взносов по 1-е Мая сего года.
   
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: П`ятниця, 10.12.2021, 14:41 | Повідомлення # 342 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1992
« 11 »
Країна:
Статус: | В 2013 году, на сайте была опубликована найденная печать – "Короб сбора содержателя Ставищ Сруля Фастовского".
Мне удалось найти документы, и немного приоткрыть тайну этой печати. Всего отсканированных 109 листов, многие из которых двухсторонние, а большинство информации написано от руки. Я постарался вкратце изложить суть дела:
В 1885 году, после окончания контракта с Пейсах-Гершем Лейбовичем Салгаником, был выставлен, сначала на торги, а потом на переторжку контракт на Ставищенский Коробочный сбор на четыре года с 1 Января 1886 по 1890 год. Торг начался со стартовой суммы 2650 руб. Предложений по повышению было четыре, но наибольшую сумму предложил некий ставищанский мещанин Сруль Овсей Матусович Фастовский – 3720 руб. серебром. Он предоставил залоговую сумму сбора 1240 руб. (1/3 всей суммы). На самом же деле, залоговая сумма сбора в размере 1200 руб., была представлена четырьмя банковскими кредитными билетами Восточного Займа с 5% доходом (банковские билеты №192350 и №19352 по 500 руб. и №14847 и №14849 по 100 руб. с двумя купонами).
10 марта 1887 года, Сруль Фастовский захотел получить купоны этих банковский кредитных билетов, чтоб получить по ним причитающийся ему процент, о чём написал прошение в Киевское Губернское Правление.
Но 18 марта 1887 года, Таращанская Городская Управа уведомила Киевское Губернское Правление, что Сруль Фастовский не производит ежемесячный платёж с Коробочного сбора. За декабрь 1886 года было уплачено 18 февраля только 100 руб., а оставшаяся сумма за декабрь, январь и февраль не уплачена и за ним образовался долг в 830 руб., плюс пеня в сумме 58 руб. 40 коп. Также сообщалось, что Срулю Фастовскому, Приставом 2 стана, несколько раз вручалось уведомление о копившемся долге по откупной сумме. Так как Сруль Фастовский в Ставищах не имеет ни какого имущества, а проживает в с. Снежках, где также не владеет имуществом, то взыскание можно пополнить только из залоговых денег Фастовского. Управа находит необходимым отобрать от Фастовского содержание Коробочного сбора и объявить распорядителями Ставищенского Коробочного сбора других благонадёжных мещан – Арона Трипольского, Мошку Тетиевского и Мошку Голдштейна.
В конце апреля 1887 года, Таращанская Городская Управа сообщила в Киевское Губернское Правление, что Сруль Фастовский так и не платит, а на первое апреля у него уже образовался долг в 1098 руб. 40 коп. При этом Пристав 2 стана, арестовал движимое имущество Фатовского на сумму 29 руб. 60 коп., которое Управа просит Правление разрешить продать.
2 мая 1887 года, Киевское Губернское Правление рассмотрела прошение Таращанской Городской Управы, разрешило продажу движимого имущества Сруля Фастовского, и сообщило, что будут назначены новые торги по контракту на Ставищенский Коробочный сбор. О назначении новых торгов будет объявлено Фастовскому, через Таращанское Уездное Полицейское Правление, а также что если Фастовский за семь дней до начала торгов сможет отплатить всю недоимку и пеня за весь срок, то Коробочный сбор может остаться по-прежнему за ним.
13 мая 1887 года были назначены новые торги на 18 июня 1887 года, а Губернской типографии следовало уплатить 9 руб. 20 коп. за печать объявлений 300 экз. объявлений и за объявление в Губернских Киевских Ведомостях. Объявления были напечатаны и в других Губернских Ведомостях.
5 июня 1887 года, Таращанская Городская Управа сообщила в Киевское Губернское Правление, что Сруль Фастовский, 3-го сего июня внёс в Городскую Управу числившуюся на ним недоимку Ставищенского Коробочного сбора за Декабрь месяц 1886 года 210 руб., за Январь … с 1 мая по 17 июня 160 руб., а всего 1380 руб. А по тому Городская Управа имеет честь покорно просить Губернское Правление, отменить торги, назначенные на 18 июня 1887 года. Также Управа присовокупляет, что публикационные деньги в размере 18 руб. 68 коп., взысканы с откупщика Фастовского и отосланы в Губернское Правление.
7 июня 1887 года, Киевское Губернское Правление отменило торги назначенные на 18 июня, а Ставищенский Коробочный сбор оставило в ведении Сруля Фастовского.
Во второй половине 1888 года, на Сруля Фастовского был наложен штраф в размере 50 руб. серебром, на неустройство бойни для скота в Ставище. Фастовский попросил Пристава 2 стана удержать сумму денег по штрафу, из процентов с банковских кредитных билетов Восточного Займа, находящихся в залоге, по которым набежало 57 руб.
20 июня 1889 года, Сруль Фастовский внёс 1200 руб. в залог Ставищанского Коробочного сбора, вместо банковских кредитных билетов Восточного Займа, хранящихся в залоге.
4 января 1890 года, Таращанская Городская Управа сообщила в Киевское Губернское Правление: В виду истечения срока контракта заключённого в Губернском Правлении с мещанином Срулем Фастовским на содержание им Ставищанского Коробочного сбора с 1886 по 1890 год, Городская Управа имеет честь покорнейше просить Губернское Правление, прислать Управе залог Фастовского, внесённый в Губернское Правление, заключающийся в наличных деньгах в сумме 1240 руб., для произведения расчёта с Фастовским по означенному вами Коробочному сбору.
15 марта 1890 года, Таращанская Городская Управа получила залог Фастовского.
Но, как выяснилось, у Сруля Фастовского оказалась недоимка по Коробочному сбору, и по Рапорту Таращанского Уездного Исправника, 23 мая 1890 года, залог в сумме 1240 руб., Управой обращён полностью на пополнение недоимки Коробочного сбора и наложено ещё одно взыскание по исполнительному листу в сумме 125 руб.
1886 года Января 2 дня, я нижеподписавшийся, Ставищанский мещанин Сруль Матусович Фастовский, заключил сей контракт с Киевским Губернским правлением в следующем:
1) Я, Сруль Фастовский, принял на себя, утверждённое за мною постановление Киевского Губернского Правления, состоявшимся 30 Декабря 1885г. содержание со дня заключения контракта по 1 Января 1890 года, Ставищанского общего коробочного сбора, за плату в год по три тысячи семьсот двадцати рублей.
2) В течении означенного срока, предоставляется мне, Фастовскому, в пределах окружной черты Ставищанского коробочного сбора, взимать сбор сей с кошерных предметов, по следующей таксе: с убоя скота на кошер (с каждой скотины): большого, среднего и малого, по 1 руб. 25 коп., телёнка до одного года по 37 ½ коп., барана, скопа, овцы, козла и козы по 25 коп., козлёнка и ягнёнка по 5 коп.; от веса кошерного мяса (с каждого фунта) по 1 ½ коп.; с резания птиц на кошер (с каждой птицы): индейского петуха, индейки м гуся по 13 коп., утки, петуха и курицы по 2 коп., голубя и циплёнка по 1 коп.
3) Вотношении исполнения всех обязанностей по содержанию Ставищанского коробочного сбора, возложенных на откупщика, я Сруль Фастовский обязан в очности руководствоваться кондициями, утверждёнными предложением Г. Киевского, Подольского, Волынского, временного Черниговского и Полтавского Генерал-Губернатора, от 4 Ноября 1885 года за №6528, и списком еврейских поселений, входящих в черту Ставищанского коробочного сбора. Экземпляр кондиций и список поселений приложены к сему контракту и выданной мне с него копии.
4) В обеспечение исправного платежа откупной суммы и исполнения настоящих условий, представлен мною, на третью часть годовой откупной суммы залог, заключающийся, в наличных деньгах 1240 руб.
5) Означенные, утверждённые кондиции, будут исполняться и со стороны учреждений, заведующих коробочными сборами, в случаях, в тех кондициях определённых.
6)Подлинный контракт будет храниться в Киевском Губернском Правлении, а копия с него со списком поселений ьулут препровождены, для руководства, в Таращанскую Городскую Управу.
Ведомость местам населённым евреями, входящим в черту Ставищанского коробочного сбора:
Кривец – число еврейских семейств 1 (муж. 4, жен. 5);
Богатырка – сем. 9 (м. 9, ж. 15);
Любча – сем. 5 (м. 9, ж. 7);
Василиха – сем. 9 (м. 10, ж. 8);
Красиловка – сем. 13 (м. 15, ж. 16);
Ясеновка – сем. 7 (м. 11, ж. 7);
Попружна – сем. 5 (м. 7, ж. 6);
Буркатовка – сем. 5 (м. 5, ж. 4);
Станиславчик – сем. 7 (м. 9, ж. 5);
Гойсиха – сем. 4 (м. 5, ж. 8);
Войнаровка – сем. 3 (м. 7, ж. 4);
Снежки – сем. 2 (м. 7, ж. 5);
Торчицкий лес – сем. 2 (м. 6, ж. 5);
Журавлиха – сем. 3 (м. 8, ж. 7);
Острая Могила – сем. 5 (м. 18, ж. 11);
Бесидка – сем. 5 (м. 9, ж. 8);
Антоновка – сем. 4 (м. 6, ж. 7);
Янишовка – сем. 10 (м. 11, ж. 14);
Ожиговка – сем. 4 (м. 5, ж. 4);
Казимировка – сем. 3 (м. 4, ж. 6);
Рачки – сем. 2 (м. 2, ж. 3);
Матвеиха – сем. 4 (м. 7, ж. 8);
Лихачиха – сем. 3 (м. 5, ж. 7);
Кривецкая трактовая корчма – сем. 2 (м. 5 , ж. 6).
Годичная смета расходам из Ставищанского коробочного сбора, на четырёхлетие с 1-го Января 1886 по 1-е Января 1890 года:
1. На метрические книги – 8 руб.
2. Больницы – 200 руб.
3. Синагоги – 150 руб.
4. Двух школ клойз – 450 руб.
5. Школу бейт-мидраш – 150 руб.
6. Бани – 200 руб.
7. Купальни – 50 руб.
8. На замен натуральных повинностей – 592 руб.
9. На усиление средств Таращанской Городской Управы по ведению счетоводства по Коробочному сбору – 100 руб.
10. На жалование Таращанскому уездному Казённому Раввину – 100 руб.
Источник: ГАКО, Фонд 1, опись 126, дело 186. Дело о Ставищенском Коробочном сборе с 1886 по 1890 год Таращанского уезда.
Дело о Ставищенском Коробочном сборе с 1886 по 1890 год Таращанского уезда.
Подписка Киевскому Губернскому Правлению, от 12 декабря 1885 года.
Объявление Сруля Фастовского о желании взять в откупное содержание Ставищенский Коробочный сбор.
Квитанция об оплате за залог по Ставищанскому коробочному сбору, от 21 декабря 1885 года.
Объявление о торгах 18 июня 1887 года по Ставищенскому Коробочному сбору. Торги были отменены.
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Субота, 11.12.2021, 18:12 | Повідомлення # 343 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1992
« 11 »
Країна:
Статус: | Педагогічний музей України
Об открытии восьми четырехклассных городских училищ … м. Ставище Киевской губернии … с 1 сентября 1908 г.
Циркуляр по Киевскому учебному округу, 1908, № 7-8
Совместное обучение детей обоего пола в Ставищенском высшем начальном училище
Циркуляр по Киевскому учебному округу, 1914, № 4
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Вівторок, 14.12.2021, 15:16 | Повідомлення # 344 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1992
« 11 »
Країна:
Статус: | 
Ставищанский район
Всего населения: муж. – 23751, жен. – 25491
В том числе народностей:
Украинцы: муж. – 22986, жен. – 24000
Русские: муж. – 81, жен. – 58
Евреи: муж. – 526, жен. – 616
Поляки: муж. – 98, жен. – 138
Немцы: жен. – 2
Белорусы: муж. – 8, жен. – 7
Источник: Всесоюзная перепись населения 1926 года, Москва, 1928
Санкт-Петербург
|
| |
| |
| Viktor | Дата: Середа, 09.03.2022, 08:27 | Повідомлення # 345 |
|
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1992
« 11 »
Країна:
Статус: | До 90-річчя Київської області та до 99-річчя Ставищенського району
Адміністративно-територіальний устрій за роки Радянської влади
1921 рік
27 квітня 1921 р. видано Постанову ВУЦВК ― "Про включення Переяславського повіту до складу Київської губернії", після якої територія губернії поділялась на 12 повітів, 200 волостей:
X. Таращанський повіт — 13 волостей:
7. Красилівська
8. Кривецька
10. Ставищенська
11. Стрижавська
1923 рік
У 1923 р. на Україні була проведена реформа адміністративно-територіального поділу, направлена на скорочення адміністративно-територіальних одиниць, скорочення і спрощення радянського апарату.
Відповідно до постанови ВУЦВК від 7 березня 1923 р. 14 повітів були замінені на 7 округів, а 247 волостей — на 111 районів.
I. Білоцерківський округ з окружним центром в м. Біла Церква, до складу якого увійшли 20 районів:
10. П’ятигірський — П’ятигірської (без села Стадниця) і Стрижавської волостей
13. Ставищенський — Кривецької і Ставищенської волостей
ІV. Корсунський округ з окружним центром в м. Корсунь, до складу якого увійшли 18 районів:
3. Виноградський — Виноградської і Красилівської волостей
1925 рік
Згідно з постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 13 березня 1925 р. ― "Про точний розподіл території ліквідованого Малинського округу Київської 25 губернії між Київською і Волинською губерніями із Малинського округу" до складу Київського округу увійшли такі райони:
I. Білоцерківський округ — 20 районів:
13. Ставищенський
27 березня 1925 р. прийнято постанову ВУЦВК і РНК УРСР ― "Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Київської і Подільської губерній". Замість 106 районів залишилося 95 районів:
I. Білоцерківський округ — 19 районів:
14. Ставищенський
1932 рік
9 лютого 1932 р. 4 сесія ВУЦВК 12 скликання прийняла постанову ― "Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УСРР" (пізніше назву змінено на ― "Про утворення областей"). Відповідно до цієї постанови на території України, крім Молдавської АРСР утворено 5 областей:
– Харківська;
– Київська;
– Вінницька;
– Дніпропетровська;
– Одеська.
До Київської області (утворена 27 лютого 1932 р.) увійшло 100 адміністративно-територіальних одиниць ― 98 районів:
82. Ставищенський
Після передачі із Київської області 31 району в Харківську і Чернігівську області і приєднання 7 районів з Вінницької області у складі Київської області залишилося 74 райони:
59. Ставищенський
1935 рік
22 січня 1935 р. Президією ВУЦВК видано постанову №12 ― "Про розукрупнення районів УРСР", відповідно до якої до складу Київської області увійшли 93 райони:
76. Ставищенський
21 жовтня 1935 р., після ліквідації Мархліївського району у складі Київської області за-лишилося 92 райони. Безпосередньо обласному центру підпорядковувалися інші 78 районів:
64. Ставищенський
1937 рік
4 квітня 1937 р. Президія ЦВК УРСР видала постанову ― "Про утворення адміністративних районів на територіях приміських зон міських рад — обласних центрів". Безпосередньо обласному центру підпорядковувалися інші 80 районів:
66. Ставищенський
22 вересня 1937 р. було видано постанову ЦВК СРСР ― "Про поділ Харківської області на Харківську і Полтавську, Київської — на Київську і Житомирську, Вінницької — на Вінницьку і Кам’янець-Подільську і Одеської — на Одеську і Миколаївську області", у складі Київської області залишилося 58 районів:
47. Ставищенський
1939 рік
10 січня 1939 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради СРСР ― "Про утворення Сумської, Кіровоградської і Запорізької областей у складі Української РСР". Цим Указом до складу Кіровоградської області були включені 6 районів Київської області. Інші 53 райони залишилися без змін:
43. Ставищенський
1946 рік
7 березня 1946 р. виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР ― "Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Київської області", відповідно до якого змінені такі назви сільських рад та населених пунктів Київської області:
– Ставищенський район — село Янишівка перейменоване в село Іванівка і Янишівська сільська рада — в Іванівську.
1954 рік
6 січня 1954 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР ― "Про включення до складу Київської області Згурівського і Яготинського районів Полтавської області".
Після приєднання 2 районів з Полтавської області з 6 січня 1954 р. у складі Київської області стало 55 районів:
43. Ставищенський
7 січня 1954 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради СРСР ― "Про утворення в складі Української РСР Черкаської області", відповідно до якого до складу Черкаської області включені 20 районів з Київської області. У складі Київської області залишилося 35 районів:
28. Ставищенський
10 серпня 1954 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР ― "Про укрупнення сільських рад депутатів трудящих в Київській області", відповідно до якого в 35-ти районах Київської області об’єднані такі сільські ради:
По Ставищенському району:
– Любчанська та Гостромогильська сільські ради — у Гостромогильську сільраду з центром у селі Гостра Могила;
– Багатирська та Іванівська сільські ради — в Іванівську сільраду з центром у селі Іванівка;
– Сухоярська та Стрижавська сільські ради — у Стрижавську сільраду з центром у селі Стрижавка;
– Полковничо-Хутірська та Ясенівська сільські ради — в Ясенівську сільраду з центром у селі Ясенівка;
– Одайпільська та Олександрівська сільські ради — в Олександрівську сільраду з центром у селі Олександрівка.
1956 рік
30 грудня 1956 р. рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №981 ― "Про віднесення до категорій селищ міського типу окремих населених пунктів Київської області" до категорії селищ міського типу були віднесені: Згурівка, Кагарлик, Макарів, Ставище, Тетіїв і Узин.
1958 рік
10 травня 1958 р. видано рішення виконавчого комітету Київської об-ласної ради депутатів трудящих №347 ― "Про уточнення обліку населених пунктів Київської області". Згідно додатку до вищезазначеного рішення Київська область поділялася на такі райони та підпорядковані їм міські, селищні, сільські ради і населені пункти:
Ставищенський район:
1. Ставищенська селищна рада – смт. Ставище
2. Антонівська сільська рада – с. Антонівка
3. Бесідська сільська рада – с. Бесідка
4. Брилівська сільська рада – с. Брилівка
5. Василиська сільська рада – с. Василиха
6. Винарівська сільська рада – с. Винарівка, с. Вишківське
7. Гейсиська сільська рада – с. Гейсиха
8. Гостромогильська сільська рада – с. Гостра Могила, с. Любча
9. Журавлиська сільська рада – с. Журавлиха
10. Іванівська сільська рада – с. Іванівка, с. Багатирка
11. Красилівська сільська рада – с. Красилівка
12. Кривецька сільська рада – с. Кривець
13. Олександрівська сільська рада – с. Олександрівка, с. Одайпіль
14. Попружнянська сільська рада – с. Попружна
15. Розкішнянська сільська рада – с. Розкішна
16. Розумницька сільська рада – с. Розумниця
17. Сніжківська сільська рада – с. Сніжки
18. Станіславчицька сільська рада – с. Станіславчик
19. Стрижавська сільська рада – с. Стрижавка, с. Веселий Хутір, с. Григорівська Слобода, с. Сухий Яр, с. Червоний Хутір
20. Тихохутірська сільська рада – с. Тихий Хутір
21. Торчицька сільська рада – с. Торчиця
22. Юрківська сільська рада – с. Юрківка, с. Торчицький Степок
23. Ясенівська сільська рада – с. Ясенівка, с. Полковничий Хутір
1959 рік
4 березня 1959 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР ― "Про ліквідацію Бишівського і Великополовецького районів Київської області".
Після ліквідації 2 районів у складі Київської області залишилося 33 райони:
26. Ставищенський
15 вересня 1959 р. рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №687 ― "Про заходи по здійсненню ліквідації Но-вошепелицького і Розважівського районів".
Після ліквідації 2 районів у складі Київської області залишилося 31 район:
24. Ставищенський
Санкт-Петербург
|
| |
| |
Нові повідомлення
· 
Особисті повідомлення()
· 
Учасники
· 
Правила форуму
· 
Пошук
· 
