Четвер, 21.03.2019, 01:54
Ставище і Ставищенщина
Нове на сайті Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Оновити Нові повідомлення · Особисті повідомлення Особисті повідомлення() · Відомості про учасників форумуУчасники · Читаємо правила форумуПравила форуму · Знайти на форуміПошук · Підписатися на отримання новинRSS · Тільки для VIP-користувачівПриватний форум ]
  • Сторінка 21 з 21
  • «
  • 1
  • 2
  • 19
  • 20
  • 21
Модератор форуму: Viktor, Оксана  
Форум » Історія Ставищенщини » Історичні факти » Цікаві факти з історії Ставищенщини
Цікаві факти з історії Ставищенщини
ViktorДата: Четвер, 20.09.2018, 10:43 | Повідомлення # 301
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1684
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Павлищев Н. И. «Польская анархия при Яне Казимире и война за Украину», том 2, глава XXIX, С.-Петербург, 1887





Прочитать главу можно здесь.
Прикріплення: 4728033.jpg(296.9 Kb) · 4060708.jpg(38.7 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Четвер, 08.11.2018, 11:31 | Повідомлення # 302
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1684
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Статистичнi вiдомостi та записка, переданi прямим проводом Київським обласним вiддiлом ДПУ головi ДПУ УСРР про кiлькiсть голодуючих районiв, населених пунктiв областi та надання продовольчої допомоги потерпiлим, 1933



Начальник Киевского областного отдела ГПУ Разанов

ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 6274, арк. 103-104.
Прикріплення: 8160026.jpg(89.1 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Субота, 15.12.2018, 22:49 | Повідомлення # 303
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1684
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Археологічні дослідження в Україні, Київ, 2012

О.В. Петраускас, О.А. Коваль, М.О.Авраменко
ДОСЛІДЖЕННЯ МОГИЛЬНИКА ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЧЕРВОНЕ 2

У 2012 р. продовжено дослідження могильника черняхівської культури поблизу с. Червоне Ставищенського р-ну Київської обл. Роботи проводилися спільною експедицією ІА НАНУ та Інституту історичної освіти НПУ ім. М. Драгоманова. Протягом польового сезону на могильнику досліджено площу близько 100 м2 , на якій виявлено 16 поховань (45-60). Таким чином, із врахуванням досліджень попередніх років, загальна розкопана площа на могильнику становить 664 м2 . Усі поховання, виявлені в 2012 р., належать до черняхівської культури. Із них десять поховань здійснено за обрядом трупопокладення, шість за обрядом кремації. Шість трупопокладень мали західну орієнтацію, одне північно-західну та ще у трьох трупопокладеннях орієнтацію встановити не можна через руйнацію кістяків. Загалом чотири кістяки мали виразні сліди руйнації. Слід виділити дві групи трупопокладень за рівнем залягання кістяків. У першому випадку глибина заляганні кістяків становила від 0,60 до 1 м. Це два дитячі поховання та одне дорослого, яке було поруйноване в давнину. У другому випадку глибина становила понад 1,20 м і доходила, як наприклад, у похованні 50 північно-західної орієнтації до 1,80 м. Більшість трупопокладень були безінвентарні, лише у двох виявлено поховальний інвентар. Це вже згадане поховання 50 північнозахідної орієнтації та 59 західної орієнтації. У похованні 50 виявлено залізну пряжку та фрагмент бронзової пластини. Також привертає до себе увагу бронзова фігурка чоловіка (рис. 1, 1), яку хоч і було виявлено дещо вище залягання кісток трупопокладення, однак з великою долею вірогідності її теж можна віднести до інвентарю цього поховання, а умови виявлення можна пояснити ритуальною руйнацією цього поховання, під час якої фігурку було зрушено з початкового її розміщення. Досить цікаві знахідки супроводжували поховання 59. Це дві бронзові фібули, які розміщувалися на ключицях кістяка та декілька скляних намистин із синього, непрозорого скла, що були розташовані в районі грудної клітки.
Трупоспалення, досліджені у цьому році, представлені урновими кремаціями та компактними скупченнями кальцинованих кісток і дрібних фрагментів гончарного посуду. Серед поховального інвентарю, окрім уламків посуду, зафіксовано сердолікову намистину, глиняне пряслице та фрагмент оплавленого скла. Рівень залягання трупоспалень 0,40 - 0,55 м. З культового шару могильника походили численні фрагменти гончарного посуду, кістки людини та багато індивідуальних знахідок. Серед них сердолікові намистини, фібули, пряжки, глиняні пряслиця, фрагменти оплавленого скла. Привертають увагу фрагменти Т-подібних вінець з косим канелюром по зовнішньому краю, а також уламки стінок гончарного посуду орнаментованих круглим, прямокутним і листоподібним штампом (рис. 1, 2-3). Окрім цього, в культовому шарі були нечисленні уламки ліпного посуду доби бронзи.

Прикріплення: 8926571.jpg(70.4 Kb)


Санкт-Петербург
 
RuslanKoloДата: Понеділок, 24.12.2018, 13:42 | Повідомлення # 304
Сержант
Група: VIP-користувач
Повідомлень: 19
« 1 »
Країна: Україна
Статус: :-(
Грудень 1919 року перед Різдвом. «Гордієнківці» по дорозі в околиці м. Умані після здобуття Ставища Запорожською групою від денікінців.

Фоторепродукція картини, написаної хорунжим Федором Грінченком,  - учасником І Зимового Походу Армії УНР, Лицарем Ордена Залізного Хреста. Оригінал картини є власністю родини д-ра Шандри, Чікаго.
Пояснення до картини: «В цей час по шляху з Білої Церкви через Ставище-Жашків-Умань відходила колона кінноти денікінської армії у складі кількох полків. (Генерал О.Удовиченко. – «Україна у війні за державність»)».

Архів ОУН

http://ounuis.info/events....IMAGE1$

Прикріплення: 9666079.jpg(109.1 Kb)


Повідомлення відредагував RuslanKolo - Понеділок, 24.12.2018, 13:44
 
ViktorДата: Субота, 29.12.2018, 09:45 | Повідомлення # 305
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1684
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Уважаемые Ставищане и все, кто интересуется историей родного края!

Наступают праздники, и есть время отдохнуть. Предлагаю Вам блеснуть эрудицией, и попробовать решить небольшой ставищанский КВЕСТ.
Дано 10 вопросов, в каждом по 5 возможных ответов.
Выбираем в первом вопросе правильный ответ и записываем его номер. Отвечаем на второй вопрос и тоже записываем его номер. В результате ответа на все 10 вопросов, получаем десятизначное число, которое является ПАРОЛЕМ к картинке, на которой написаны 10 фраз. Если Вы первым решили квест, то в комментарии выкладываем фразу под номером 1. Если уже кто-то решил квест до Вас, то выкладываем фразу под номером 2. И так далее.
Картинку можно скачать по ссылке но без пароля это не получится.
Подсказки можно найти на сайте, в группе Ставищенські стайні, в необъятных просторах Интернета, а также можно сделать звонок другу.

Желаю всем удачи!

Ставищенський КВЕСТ

Запитання 1. У якому році за наказом Стефана Чарнецького спалене Ставище?
1. 1635
2. 1644
3. 1665
4. 1671
5. 1675

Запитання 2. Ім’я дружини Ксаверія-Францішека Браницького:
1. Клементина
2. Варвара
3. Ядвіґа
4. Василіса
5. Олександра

Запитання 3. Яким роком датована перша відома фотографія, зроблена у Ставищі?
1. 1866
2. 1868
3. 1871
4. 1874
5. 1875

Запитання 4. Як називався потяг вузькоколійної залізниці, що доїжджав до Ставища?
1. «Ластівка»
2. «Кукушка»
3. «Грач»
4. «Сорока»
5. «Шпак»

Запитання 5. Коли в Ставищі відкрито перший шпиталь?
1. 1775
2. 1829
3. 1856
4. 1897
5. 1911

Запитання 6. Хто з п’яти страчених декабристів бував у Ставищі?
1. Кондратій Рилєєв
2. Петро Каховський
2. Сергій Муравйов-Апостол
4. Михайло Бестужев-Рюмін
5. Павло Пестель

Запитання 7. У якому році побудували мурований костел Святої Трійці?
1. 1765
2. 1777
3. 1784
4. 1798
5. 1802

Запитання 8. Хто привіз перший трактор у Ставище?
1. Макс Айт
2. Генріх Форд
3. Олександр Смолич
4. Лука Пачолі
5. Джон Фроліх

Запитання 9. Коли у Ставищі відкрито винокурний і ректифікаційний завод № 27?
1. 1932
2. 1912
3. 1863
4. 1840
5. 1774

Запитання 10. Яку картину Леон Вичулковський написав у Ставищі?
1. Копання картоплі
2. Копання буряків
3. Копання могили
4. Копання ходів
5. Копання ставка

Спасибо за помощь в подготовке квеста Себастян и RuslanKolo.


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Четвер, 03.01.2019, 12:46 | Повідомлення # 306
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1684
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
На исторических артефактах Ставище пытаются заработать.

Открытка Ставище – Роскошня. Снимок сделан с возвышенности рядом с берегом Гнилого Тикича. Вдалеке видна высокая ветряная мельница, которая была расположена между православным и иудейским кладбищами, но с другой стороны дороги.
1000 грн




Объявление из рекламного буклета сахарной промышленности, Киев.
150 грн




Ставище, фотография Пушенко, 1925
40 грн

Прикріплення: 7555748.jpg(109.6 Kb) · 0079507.jpg(67.9 Kb) · 4141999.jpg(85.5 Kb) · 7362935.jpg(60.8 Kb) · 6088142.jpg(86.1 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Неділя, 03.02.2019, 20:18 | Повідомлення # 307
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1684
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Благодійницька діяльність графів Браницьких під час Першої світової війни

На основі архівних документів досліджуються напрямки благодійної діяльності графів Браницьких в період війни в Київській губернії, відкриття та фінансування представниками сімейства Браницьких лазаретів, їх діяльність під прапором Російського Товариства Червоного Хреста.

Благодійність у період суспільного катаклізму можна назвати закономірним явищем, проте досвід сучасності показує, що наявність значних капіталів не є передумовою доброчинності. Ще сто років тому для представників дворянства було нормою витрачати частину своїх статків на потреби суспільства.
Меценатство представників роду Браницьких стало предметом дослідження таких істориків як В.С. Перерва, Є. А. Чернецький [1]. Не зважаючи на значне зацікавлення сучасними дослідниками даною проблематикою, доброчинна діяльність представників родини Браницьких у Київській губернії в 1914-1918 роки мало зясована і потребує окремого висвітлення. Тому метою даної статті є дослідження напрямів благодійної діяльності графів Браницьких у період Першої світової війни.
Великим польським магнатам графам Браницьким у Київській губернії належало багато землі. В 1860 р. родина Браницьких на Київщині володіла 229 селами, 485 000 дес. землі, 14% усіх кріпаків краю [2,с.29]. Рід Браницьких на Київщині мав чотири покоління і на початок першої світової війни найбільша частина маєтностей з резиденцією в м. Біла Церква належала вдові Владислава Владиславовича Браницького – Марії Євстафіївні Браницькій. Менша частина володінь з центром у м. Ставище перейшла після смерті Пія-Владислава (племінника В.В. Браницького) до вдови Юлії Альфредівни Браницької та їх дітей.
Представники графського роду Браницьких, які проживали в Київській губернії, активно займалися благодійницькою діяльністю в роки Першої світової війни. Управляючий справами спадкоємців Владислава Олександровича Браницького Вітольд Галицький в листі від 29 липня 1914 р. попросив Таращанського повітового предводителя дворянства допомогти йому отримати посвідчення Червоного Хреста на право піклування за пораненими. Для цієї шляхетної справи графиня Юлія Альфредівна Браницька запропонувала приготувати 25 ліжок з повним утриманням, всією медичною допомогою, медикаментами та перевязочними матеріалами. Ліжка для хворих воїнів запланували розмістити в чотирьох лікарнях: у лікарні в місті Ставище Таращанського повіту – 10 ліжок; у заводській лікарні в селі Озерне – 5 ліжок; у заводській лікарні в селі Синява Васильківського повіту – 5 ліжок; у заводській лікарні в селі Соснівка Подільської губернії – 5 ліжок [3,арк.6].
У вересні 1914 р. прийшла схвальна відповідь від головно-уповноваженого Управління Червоного Хреста в м. Києві – всі лазарети, засновані під опікою графині Браницької, прийняті до відомства Червоного Хреста, і будуть використовуватись після вияснення можливостей для цього.
Порівнюючи дані зі «Списку госпіталів, етапних лазаретів, передових загонів та інших закладів РТЧХ, сформованих на приватні кошти», датованого 29 серпня 1914 р. зі свідченнями виданого через рік «Списку стаціонарних лікувальних закладів, що діють під прапором Червоного Хреста в районі Південно-Західного фронту на 1 вересня 1915 р.», бачимо, як і де функціонували лазарети Браницьких. Так, у першому документі згадуються наступні лазарети Браницьких:
1. у місті Біла Церква лазарет графині Браницької на 52 ліжка;
2. у Александрія лазарет графині М. Браницької на 14 ліжок для офіцерів;
3. у селі Вільшана лазарет графині М. Браницької на 12 ліжок;
4. у містечку Ставищі лазарет спадкоємців графа Браницького на 10 ліжок;
5. у селі Озерне Васильківського повіту спадкоємців В. Браницького на 10 ліжок;
6. у селі Синява Васильківського повіту спадкоємців В. Браницького на 5 ліжок [4, арк. 1, 2, 15, 16].
У «Списку..» виданому через рік записані всі перераховані лазарети, окрім лазарету при цукровому заводі в селі Озерне. Існують певні відмінності в даних: лазарет спадкоємців В. Браницького у містечку Ставищах збільшився до 80 ліжок [3, арк. 206], лазарет графині в Вільшані – до 48 (перекреслено, надписано 46) ліжок, лазарет у селі Синява вже на 10 ліжок [3, арк. 203].
Примірники «Списку..» були розіслані предводителям дворянства всіх повітів, які повинні були звірити його данні з реальністю. Так, у доповідній Таращанського предводителя дворянства зазначено, що в лазареті в місті Ставище є лише 30 ліжок [3, арк. 304]. Інформація про роботу лазарету в селі Озерне знаходилася в доповідній уповноваженого ЧХ по Васильківському повіту (датована 10 грудня 1915 р.). В ній сказано, що лазарет на 5 ліжок при Озернянському цукровому заводі спадкоємців графа В. Браницького знову відкритий [3, арк. 341]. Лазарет у Синяві закритий [3, арк. 335].
У списку приватних закладів Радомишльського повіту знаходимо ще один лазарет, відкритий спадкоємцями В. Браницького. В селі Мигалки обладнано 4 ліжка для поранених і хворих воїнів з повним утриманням, але без медичного персоналу [3, арк. 54]. Цей лазарет функціонував щонайменше рік, оскільки він зазначений у «Списку стаціонарних лікувальних закладів, що діють під прапором Червоного Хреста в районі Південно-Західного фронту, станом на 1 вересня 1915 р.» [3, арк. 206].
Наскільки приватні дворянські лазарети справлялися зі своїми обовязками, ми можемо судити з місячного звіту (на 01.02.1916 р.) «Про діяльність лазаретів Васильківського повіту, що перебувають під прапором Червоного Хреста». Так, лазарет у Білій Церкві був розрахований на 52 хворих. За місяць у ньому отримали допомогу 764 пацієнти; з них 532 легко поранених, 122 важко поранених і ПО амбулаторних хворих. За цей час у лазареті було проведено 148 легких операцій, 43 складних. Усього зареєстровано 6 смертельних випадків. Можна порівняти ці цифри з даними по найбільшому лазареті в повіті – «Першому Кауфманівському» у Білій Церкві, який вміщував 280 ліжок. За місяць у ньому було 971 пацієнт, з яких 855 легко поранених і 116 важко поранених. Операцій здійснено 266 легких і 88 складних. Смертельних випадків – 21.
Усього у Васильківському повіті, згідно зі звітом, зареєстровано у відомстві Червоного Хреста 16 медичних закладів, з яких п'ять не працювали. Решта мала в сумі 410 ліжок, на яких за місяць пролікувалося 2804 воїнів. Благодійні лікувальні заклади Браницьких у Васильківському повіті надали за місяць допомогу 916 пацієнтам (32,66% від загального числа), в тому числі в їх стінах було проведено 43 складних (28,29%) і 174 легких операцій (35,8%) [3, арк. 346].
Родина Браницьких не обмежувала свою доброчинну діяльність лише відкриттям лазаретів для хворих і поранених воїнів. Неодноразово вони робили пожертви на потреби постраждалих верств населення. Так, у матеріалах Київського губернського жандармського управління, у рапорті за вересень 1914 р. читаємо: «за останній період часу було зареєстровано поширення чуток, нібито графиня Браницька надіслала австрійцям два вагони цукру, а також, що священик церкви в селі Пищики нібито під час проповіді сказав, війну спричинили поляки. Перші чутки припинились після того, як графиня Браницька пожертвувала 25 тис крб. на користь сімей запасних» [5, арк. 81].
Враховуючи все вище зазначене, авторка дійшла до наступних висновків. З перших днів війни представники родини графів Браницьких відгукнулися на потреби російського суспільства, запропонувавши відкрити та утримувати власним коштом лазарети загальною місткістю 25 ліжок. Ці обіцянки не були пустими словами, і вже через місяць під патронатом Червоного Хреста лазарети Браницьких успішно працювали в Ставищах, Озерному та Синяві. Окрім того, графиня М.Є. Браницька опікувалася ще трьома лазаретами: в Білій Церкві, Александрії, Вільшані, які були розраховані на 78 місць. Усього за рік у лікувальних закладах «Спадкоємців В.Браницького» кількість ліжок збільшилася на 14, а в трьох лазаретах графині М.Є. Браницької – на 34. Представники аристократичного роду Браницьких не лише відкривали та фінансували лазаретів для хворих і поранених воїнів. Вони робили значні фінансові пожертви на потреби постраждалого від війни населення Київської губернії.

Список використаних джерел:
1. Перерва В.С. Графи Браницькі: підприємці та меценати / Володимир Степанович Перерва; Білоцерків. ін-т економіки та упр. вищ. навч. закл. «Відкритий міжнар. ун-т розвитку людини «Україна». – Біла Церква: Пшонківський О.В., 2010. – 270 с.; Чернецький Є. А. Браницькі / Євген Чернецький. – Біла Церква: Олександр Пшонківський [вид.], 2011. – 731 с.
2. Лобко О. Еволюція маєткового комплексу графів Потоцьких (герб Пилява) у Правобережній Україні 1830-1917 рр. / Оксана Лобко // Дух і літера. – К, 2008. – №20. – С. 13-37.
3. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі – ЦДІАК України). – Ф.719. Управління головно-уповноваженого Всеросійського Товариства Червоного Хреста при арміях Південно-Західного фронту (1914-1918 рр.). – Оп. 1. – Спр. 44. Переписка з уповноваженим Російського Товариства Червоного Хреста по Радомишльському, Канівському та іншим повітам Київської губернії про відкриття приватних закладів РТЧХ, транспортування хворих і поранених воїнів і по іншим питанням. (26.09.1914 – 01.09.1916). – 472 арк.
4. Там само. – Спр.301. Список госпіталів, етапних лазаретів, передових загонів і інших закладів РТЧХ, сформованих на приватні кошти. (Не раніше 3 вересня 1914 р.). – 36 арк.
5. ЦДІАК України. – Ф. 274. Київське губернське жандармське управління (1908-1917 р.). – Оп. 4. – Спр. 346а. Про настрій населення. (03.04.1914 - 13.01.1915). – 180 арк.


Збірник наукових праць «Ґілея: науковий вісник», Випуск 79, 2013


Санкт-Петербург
 
Форум » Історія Ставищенщини » Історичні факти » Цікаві факти з історії Ставищенщини
  • Сторінка 21 з 21
  • «
  • 1
  • 2
  • 19
  • 20
  • 21
Пошук:


Ставище © 2019