Субота, 27.04.2024, 03:15
Нове на сайті Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Оновити Нові повідомлення · Особисті повідомлення Особисті повідомлення() · Відомості про учасників форумуУчасники · Читаємо правила форумуПравила форуму · Знайти на форуміПошук · Підписатися на отримання новинRSS · Тільки для VIP-користувачівПриватний форум ]
Модератор форуму: Viktor, Оксана  
Форум » Історія Ставищенщини » Історичні факти » Цікаві факти з історії Ставищенщини
Цікаві факти з історії Ставищенщини
ViktorДата: Понеділок, 07.03.2016, 19:15 | Повідомлення # 241
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1973
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Отечественная война 1812 года. Отдел I, том II, Подготовка к войне в 1811 г. (Январь-Май месяцы), С-Петербург, 1901, стр.17



Расписание дивизионных, штаб и батальонных квартир пехотных полков 20 января 1811 года.

Номера дивизий и звание дивизионных квартир – 26-я в г. Киеве.
Имена полков – Ладожский.
Штабы полков – в г. Пятигорах.
Штабы батальонов – в м. Ставище, в м. Володарке.

В этот период шефом Ладожского пехотного полка был генерал-майор Кобле Фома Александрович, а командиром – Савоини Еремей Яковлевич. Несомненно, они бывали в Ставище.


Томас (Фома) Александрович Кобле (1761-1833) – легендарная личность. Англичанин по происхождению, уроженец графства Девоншир-Девон, стал генерал-майором русской армии. Некоторое время он был военным комендантом и градоначальником Одессы, во времена императора Александра I, а также предводителем дворянства в Одессе и Херсонской губернии.


Еремей Яковлевич Савоини (1776-1836) – российский командир эпохи наполеоновских войн, генерал от инфантерии. Родился во Флоренции, откуда его семья переселилась в Российскую Империю, в Новороссийский край. Кроме орденов и медалей, был награждён золотым крест за штурм Измаила и золотой шпагой с алмазами и надписью "за храбрость".
Прикріплення: 7233363.jpg (312.1 Kb) · 1449905.jpg (46.3 Kb) · 7014775.jpg (225.6 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Понеділок, 11.04.2016, 12:25 | Повідомлення # 242
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1973
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Памятная книжка Киевского учебного округа на 1899 год



Сельские двухклассные начальные народные училища



Ставищенское, в с Роскошном Ставищенской волости, основанное в 1885 г. помещиком в двух собственных зданиях; на содержание училища отпускается из % с капитала, завещенного графинею Александрой Васильевной Браницкою на устройство училищ в бывших её имениях, – 2735 рублей. Учащихся 138 мальчиков и 35 девочек, ок. к. 11 м. С 1887 г. при училище ежегодно состояло по два стипендиата имени С.И. Литова; на содержание каждого стипендиата полагалось по 60 рублей в год.
Прикріплення: 4703828.jpg (57.7 Kb) · 8867391.jpg (120.9 Kb)


Санкт-Петербург
 
380939897085Дата: Вівторок, 12.04.2016, 20:05 | Повідомлення # 243
Рядовий
Група: Початківець
Повідомлень: 2
« 0 »
Країна: Україна
Статус: :-(
а можна трохи подробніше про тунелі бо ми там були і так там нічого непобачили

Вл
 
ViktorДата: П`ятниця, 22.04.2016, 13:16 | Повідомлення # 244
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1973
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Помниться меня спрашивали:
Цитата komicii ()
Шановний Віктор чи не зустрічались вам фотографії колишніх храмів "Покрови" та "Успіння"


Фотографий нет, а вот проекты:

Российский государственный исторический архив
Ф. 1293 Оп. 166 Киевская губ. Д. 106, Киевская губерния. Проект церкви в мест. Ставищ-Роскошный Таращанского уезда. б/д. (5 л.);
Ф. 1293 Оп. 166 Киевская губ. Д. 72, Киевская губерния. Проект церкви в местечке Ставищ-Роскошный Таращанского уезда. 1868 г. (5 л.).


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Неділя, 24.04.2016, 13:18 | Повідомлення # 245
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1973
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Решил ещё раз попробовать наложить на спутниковую картуСтавище, схему расположения Ставища в 1664 году. Расположение схемы является
приблизительным и не отражает точности расположения объектов, поэтому места
расположения шести церквей и вышки, я указывать не стал. Для того чтоб было
более понятно расположение проездных ворот, я на карту нанёс дорогу, которая в
17 веке проходила там, где сейчас находится Любительский ставок.



Схема Ставищенской крепости.
1. Замок.
2. Въездные ворота замка.
3. Ворота в стене, разделяющей первую и вторую часть города.
4. Откидные ворота.
5. Ворота к воде.
6. Ворота к мельнице и воде.
6. Церкви в городе.
7. Дорога, существовавшая в 17 веке.
Прикріплення: 4782906.jpg (498.3 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Понеділок, 25.04.2016, 12:17 | Повідомлення # 246
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1973
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Решил сделать некоторые пояснения, чтоб наложенную на карту схему не приняли за фактическое расположение города в 17 веке.

Я долгое время не мог определиться с местом расположения ворот номер 4 на схеме 1, так как меня сбивала столку запись на гравюре обозначенная Цифрой 12 – спущенные ставки. Я считал что ставки спустили осаждавшие, и следовательно дорога через весь ставок проходить не могла. А потом всё-таки понял, что могла, и ставки могли спустить ранее. Вспомнив книгу Горошко «Простір і час», я решил исходить из того, что пространство не изменилось и большинство дорог осталось на том же месте, что и несколько веков назад.

Схема 1


1. Так, как рисунок почти лёг на современную карту, то некоторые границы я слегка вручную поправил (схема 1), но это всё условно.

Схема 2


2. Для изображения схемы 2, я использовал карту Google. Попробуем точнее определить некоторые границы. Цифрой 1 обозначен выступ у реки Попрожно, на котором располагалась одна крайняя точка. Цифрой 2 обозначено углубление в Любительском ставке, которое является старым руслом реки Попрожно до впадения в Гнилой Тикич. Если внимательно присмотреться, то по цветовому изменению русло видно. По краю русла реки Попрожно проходила внешняя стена второго города (пристроен позже), а после пересечения со старой дорогой даёт изгиб и направляется вдоль русла Гнилого Тикича. Далее мы приходим к вполне понятной точке, обозначенной Цифрой 3 – это ворота к водяной мельнице, где нынче располагается дорога в Роскошное. Только дорога из Ставище проходила не как сейчас с изгибом, а чуть левее по прямой. А вот с границами по суше немного сложнее. Я бы их расположил там, где я их нарисовал. Но есть некоторые сложности, относительно расположения замка.

Схема 3


3. Я взял с гравюры расположение замка и нескольких объектов, чтоб точнее обрисовать проблемы, связанные с местом расположения самого замка (схема 3). Бирюзовой полосой я обозначил дорогу, которая существовала в 17 веке, существует и сейчас (по всей видимости, это разделительная полоса). После въездных ворот справой стороны находилась наблюдательная вышка (Цифра 8), а чуть дальше церковь (предполагаю, что это «соборная церковь Троицы Живоначалные», так как она по конфигурации отличается от других церквей, приходских). На гравюре виден характерный изгиб ставка и стреляющие пушки на возвышенности (наверное, где сейчас санаторий). Надо понимать, что расстояние выстрела пушек в то время было ограниченным. Но меня очень смущает Цифра 33. Под ней значится подземный проход до осаждённого водоёма. А под Цифрой 32 польские редуты, Цифра 31 – линия приближения (атаки). Для меня странно, что подземный проход находился за линией замка и города. Может проход из замка в эту сторону просто был прорыт? А главное меня сбивает то, что место, где начинался подземный проход, указывают ниже бывшей улицы Ленина, а значит и замок и город должен смеситься тоже в низ, что явно разниться с изображением на гравюре 17 века.

Буду рад любым соображениям на этот счёт.
Прикріплення: 2379757.jpg (243.4 Kb) · 2012013.jpg (189.2 Kb) · 9465441.jpg (75.3 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: П`ятниця, 29.04.2016, 10:17 | Повідомлення # 247
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1973
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Памятная книжка Киевской епархии, Киев, 1882



Прикріплення: 9944218.jpg (114.6 Kb) · 4576025.jpg (167.2 Kb) · 6902056.jpg (168.6 Kb) · 0763648.jpg (122.1 Kb) · 9032292.jpg (175.5 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Середа, 11.05.2016, 08:31 | Повідомлення # 248
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1973
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Памятная книжка Киевской Епархии на 1910 г., Киев, 1910

Прикріплення: 9035815.jpg (244.4 Kb) · 0509390.jpg (444.6 Kb) · 6566126.jpg (417.8 Kb) · 5651670.jpg (444.4 Kb) · 2416690.jpg (420.2 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Середа, 11.05.2016, 08:33 | Повідомлення # 249
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1973
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Памятная книжка Киевской Епархии на 1910 г., Киев, 1910 (продолжение)

Прикріплення: 7516716.jpg (418.4 Kb) · 1342184.jpg (405.9 Kb) · 9742837.jpg (427.3 Kb) · 6740066.jpg (415.7 Kb) · 5264469.jpg (107.5 Kb)


Санкт-Петербург
 
l_sergiy_mДата: Четвер, 18.08.2016, 22:37 | Повідомлення # 250
Лейтенант
Група: VIP-користувач
Повідомлень: 68
« 2 »
Країна: Україна
Статус: :-(
Шамрай С. В. «Київська Козаччина 1855 р.: До історії селянських рухів на Київщині» (ЗІФВ ВУАН. – Кн. ХХ. – К., 1928)

Київська козаччина - масовий селянський рух у Київській та Чернігівській губерніях 1855 р., спрямований проти національної і соціальної політики російського уряду в Україні. Приводом до селянських виступів стало опублікування під час Кримської війни 1853—56 роках царського маніфесту, який закликав формувати народне ополчення і вирушати на війну. 

У наведеному фрагменті даної книги подаються дані щодо розгортання Київської козаччини на території сіл нинішнього Ставищенського району.


Сніжки - Київ
 
ViktorДата: Четвер, 08.09.2016, 11:14 | Повідомлення # 251
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1973
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Киевские епархиальные ведомости. Отдел неофициальный. № 2 (15 января 1892 г.)



1769 года февраля последних чисел, вышепрописанной партии украинской рейментар Стемпковский, с войском своим переезжая староства Белоцерковского чрез местечко Ставище, без всякой причины приказал своим подкомандным, а кому именно по причине множественного оных числа и гвалтовнического нападения, знать не можно, тамошней церкви Покрова Пресвятой Богородицы православного приходского священника, настоятеля Иоанна Димитриева ограбить, и ограблено гвалтовно пару лошадей с санками и упряжью, а к тому и служителя взято. Сего-же года октября средних чисел, у тамошнего-ж ставищского губернатора, по прозванию Жураховского, а о имени неизвестно, жена без бытности дому оного своего мужа, присылая к оному священнику Иоанну двоих нарочных казаков, требовала к себе в двор по некоторому делу, а как тот священник потому не пошёл, то оная и в другой раз, также: двоих казаков нарочито прислав, требовала к себе в двор с прошением уже, почему тот священник и учинился принужденным пойти, в коем доме и попа униата вакансового по не имению своей оседлости, по разным местам проживавшего именем Василия Станеславского застал, а как только вступил в избу, то оная губернаторша, приступя к нему священнику и плещучи в долони, говорила: “a wydzisz teraz dosiedzieli się bidy nie chciałeś jechać do uniatskiego kóńsystórza, teraz żebyś otdał klucze cerkiewne temu duchownemu prsżysłanemu ot przeswięłebgo konsyśtorza uniatskiego”, противу чего он священник отказал, что как де не ты мне давала ключи, так я тебе не должен и отдавать, а оная говорила: choć nie zechcesz, to dasz; оный же священник, опять отговариваясь, и не дал ключей, отошел в дом и по отходе его показанная губернаторша и в след за ним послала при двоих казаках помянутого униата с домогательством отдачи ключей; когда-ж и по тому оный священник ключей не отдал, то та губернаторша нарочитого-ж казака первая послала до пономаря с тем, не можно ли ему отокрасти ключей церковных у онаго священника, а как тот пономарь на то не согласился, то оная на другой день с повеления уже послала нарочитого-ж, чтоб своровал у священника ключи и ей отдал, угрожая притом тем, что за ослушность за приездом в дом мужа её будет жестоко наказан, почему показанный пономарь и принужден был своровать у священника ключи церковные и отдать, которые ключи оная губернаторша принявши, поручила предпомянутому униату Станеславскому, а того пономаря за первую его ослушность приказала посадить в яму и содержать до приезда мужа её, который и содержался; а тот униат коснулся было до церкви, но громада не допустила, почему как только приехал между тем и оный губернатор в дом и послыхал вышеписанное, то зараз ктиторей, братчиков церковных и начальнейших прихожан, созвав к себе в двор, бранил разнообразно, называя бунтовщиками, канальями, и приказывал помянутого униата Станеславского принять на приход, а оного православного священника Иоанна не то что до церкви не допущать, но зараз и из местечка выгнать. Когда-же и против оного губернатора, показанные прихожане заспорили и не соглашались принимать оного униата на приход, то в те поры тот губернатор велел всех в яму до предписанного пономаря покидать и содержать до тех пор, пока поминаемый священник пойдет из местечка, которые и содержались дней зо два, и тот священник Иоанн, видя такое напрасное народу страдание, принужденным был оставить приход и выйти из местечка, а по отходе оного, взяв с помянутого пономаря за первую ослушность, как и выше значится, пять рублей штрафу, всех выпустил из ямы.
Прикріплення: 3054215.jpg (279.6 Kb) · 1301020.jpg (274.6 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Четвер, 22.09.2016, 12:59 | Повідомлення # 252
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1973
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Нашёл интересную, но в тоже время очень сомнительную информацию о Ставище в первой половине XVII в.

Очерки истории СССР. Период феодализма. XVII в., Москва, 1955, стр.668-669



На Украине еще в XVI в. общественное разделение труда, вызывавшее товарный обмен, достигло для того времени значительного развития. В XVII в. здесь было много городов и среди них немало для того времени крупных, с торгово-промышленным населением. В 1629 г. был уплачен налог в Остроге с 1655 жилых строений, в Кременце – с 1224, в Корце – с 1124, в Острополе – с 1100, в Липовце – с 1100, в Ставищах (Любомире) – с 12001. Несомненно, более 1000 домов было во Львове, Киеве и еще нескольких городах Украины2. Десятки городов в 1629 г. уплатили налог с 500 и более жилых строений3.
Существование таких крупных городов показывает, что на Украине в первой половине XVII в. было много людей, основным занятием которых являлась не земледельческая, а промышленная деятельность.

1. А. И. Баранович Население предстепной Украины в XVI ст. "Исторические записки". т. 32, стр. 207-209, 211, М. 1950; Киевский центральный архив древних актов, теперь Центр, гос. архив УССР (далее – ЦГАУ), кн. 15
2. Люстрация 1629 г. отметила в Киеве 1750 домов. – «Zr. dz.», t. V, str. 130.
3. А. И. Баранович. Указ. соч., стр. 207-209, 211; ЦГАУ, кн. 15


Из текста следует, что Ставища или Любомир, в первой половине XVII века, было крупным торгово-промышленным городом, таким же как Львов или Киев (!), и в этом городе было 1200 (!) жилых строений. Из этого можно предположить, что город был не менее древним чем Львов или Киев.
Вопрос, о местонахождении города Любомир я затрагивать не буду. Вот только в Люстрациях 1570 и 1616 года ни о городе Любомир, ни о поселении Ставище ничего не сказано. Зато в Люстрации Белоцерковского староства 1622 года о Любомире есть упоминание: «Слободы новозаселенные: Любомир и Пасечная. Они только теперь начали заселяться; в них имеется 100 подданных, которые заново строят дома». Сто подданных – это 20-30 семей, а соответственно и такое же количество жилых строений, и это на две слободы. Даже если предположить, что у каждого подданного есть дом, то это сто домов. Значит город Любомир был большим в XVII веке до 1622 года? Но почему-то информация о разорении Любомира, большого торгово-промышленного города (не меньше чем Львов и Киев) в начале XVII века, в истории отсутствует.
Прикріплення: 6229680.jpg (101.4 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Четвер, 29.09.2016, 13:29 | Повідомлення # 253
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1973
« 11 »
Країна: Російська Федерація
Статус: :-(
Проанализировав фотографию сделанную в Ставище в 1922 году, я решил попробовать определить место съёмки и обосновать достоверность своих выводов.



На фотографии видны руины еврейских домов, которые занимают достаточно большое расстояние. В левой части фотографии видно здание напоминающее церковь или часовню (обведено кругом). Это здание внешне напомнило мне бывшую церквушку недалеко от базара. С правой стороны видны телеграфные столбы, которые располагаются недалеко от ставка, а такое место есть только около «Танка» (обведены кругами). Известно, что телеграфные столбы в начале 19 века располагались вдоль центральной улицы. Также на заднем плане можно наблюдать достаточно крутой обрыв, а также дорогу, уходящую вверх. Внизу на фотографии видна часть дороги, которая тоже помогает определить место съемки. Чтобы определить возможность попадания в кадр этих объектов, я на фотографию нанёс высоты над уровнем моря.



Исходя из угла охвата объектов на фотографии, а также удалённости до этих объектов, я определил на карте примерное место съёмки, а также расположение бывшей церквушки и дороги на заднем плане.



Если посмотреть на карту 1880 года, то можно увидеть застроенную территорию (обведена прямоугольником), на карте 1925 года эта территория не имеет построек (обведена прямоугольником). Также на карте 1880 года можно увидеть установленный крест (обведено кругом). Скорее всего это место, где ранее находилась одна из шести церквей (названия которых известны), уничтоженных поляками в 1664 году, и где позже построили часовню, изображенную на фотографиях выше.



Если на гравюру осады Ставища в 1664 году нанести проходившую в то время дорогу (красная линия), то можно обратить внимание, что одна из церквей располагалась около дороги, и как раз примерно в том же месте где был установлен крест, а впоследствии построена часовня (обведена прямоугольником). Исходя из того, что церковь располагалась в непосредственной близости от дороги и недалеко от выезда из Ставища, можно предположить что здесь находилась церковь Одигитрии – Путеводительницы.

Прикріплення: 4405676.jpg (265.7 Kb) · 1039614.jpg (47.2 Kb) · 3581522.png (550.8 Kb) · 8968396.jpg (153.7 Kb) · 9254819.jpg (271.5 Kb)


Санкт-Петербург
 
l_sergiy_mДата: Неділя, 30.10.2016, 15:12 | Повідомлення # 254
Лейтенант
Група: VIP-користувач
Повідомлень: 68
« 2 »
Країна: Україна
Статус: :-(
О.В. Петраускас, Р.Г. Шишкін, Р.В. Бабенко Розкопкимогильника  черняхівської культури Червоне-2 На Київщині у 2006 р. // Археологічні дослідження в Україні 2006-2007 р., с. 25-27

У липні 2006 р. спільна археологічна експедиція ІА НАН України(відділ археології ранніх слов’ян) та НПУ ім. М.П. Драгоманова (лабораторія археологічних досліджень) провела дослідження пам’яток черняхівської культури біля села Червоне (Ставищанський район Київської області). Могильник черняхівської культури поблизу с. Червоне було виявлено у 1984 р. експедицією під керівництвом С.С. Березанської. Восени 2005 р. нами було обстежено місце знахідки поховань і закладено пошукову траншею, яка дала змогу локалізувати могильник на місцевості. 2006 р. було розпочато стаціонарні планомірні розкопки могильника черняхівської культури. Для впорядкування археологічних пам’яток поблизу с. Червоне з урахуванням нових даних нами було введено такі шифри: Червоне-1 — поселення доби бронзи та раннього залізного віку (відкрите С.С. Березанською); Червоне-2 — могильник черняхівської культури; Червоне-3 — багатошарове поселення доби бронзи, раннього залізного віку та черняхівської культури.

Могильник черняхівської культури Червоне-2 займає правийпівнічний схил річки Торець (права притока р. Торч — права притока р. Рось — права притока р. Дніпро) у місці впадіння в неї безіменного струмка. 2006 р. було закладено два розкопи загальною площею 200 м2, де досліджено 16 поховань 3—18). Поховання 1 і 2 були досліджені експедицією С.С.Березанської 1984 р. Всі поховальні комплекси належать до черняхівської культури. Дванадцять з них здійснені за обрядом трупопокладення, чотири — за обрядом кремації (3, 4, 8, 12). Серед інгумацій два поховання орієнтовані головою на північ, шість — на захід. Визначення орієнтації інших трупопокладень ускладнене тим, що вони були значно поруйновані в давнину. Загалом переважна більшість поховань мала сліди ритуальної руйнації різного ступеня — від локальної до повної. Глибина трупопокладень в середньому становила близько 1,2—1,4 м. Положення кістяків у похованнях — на спині з випростаними кінцівками рук та ніг. Більшість трупопокладень не містила поховального інвентарю.

Серед поховань, в яких було знайдено інвентар, інтересстановить трупопокладення 5. Трупопокладення дорослої людини здійснене на глибині 1,26—1,3 м і орієнтоване головою на захід із незначним відхиленням на північ. Кістяк зберігся майже цілком, за винятком ліктьових кісток правої руки, поперекових хребців, частини ребер, фаланг ніг і рук. Руки притиснуті до тулуба, ноги щільно зведені в колінах і стопах. Таке розміщення кісток може свідчити про те, що під час поховання небіжчика було загорнуто в саван. Череп був трохи зміщений і лежав на потилиці, лицьові кістки відсутні. Незважаючи на те, що кістяк зберігав анатомічну цілісність, у розміщенні окремих його частин добре фіксувалися різні рівні залягання — череп (1,26), плечі (1,13), лікті й ребра (1,25), зап’ястки та поперек (1,17—1,20). Тобто фіксується певне «просідання» кістяка в деяких місцях. Не виключено, що це пов’язано з різними темпами розкладання м’яких тканин та, можливо, дерев’яних поховальних нош. Наявність трьох однакових рівнів у ділянці пліч, попереку та колін, можливо, фіксують місця поперечних брусів нош. З північної сторони черепа, майже впритул до нього, лежав скляний келих, повернений вінчиком у бік ключиці. Інших речей у похованні не знайдено. Келих зберігся повністю, хоча був роздавлений землею. Вся поверхня келиха була вкрита темно-коричневою патиною. Келих виконаний із прозорого скла оливкового кольору. В скляній масі добре помітні повітряні бульбашки. Форма келиха циліндроконічна, дно сферичне, вдавлене всередину, вінчик дещо відігнутий назовні, не оброблений. На зовнішній поверхні під вінчиком нанесено дві паралельно прошліфовані лінії. Нижче ліній розташовані чотири ряди шліфованих овалів різних розмірів, які не перекривають один одного. Діаметр вінчика 9,6 см,
висота посудини — 13 см, товщина стінок — 0,2—0,4 см. За своїми характеристиками келих належить до посудин типу Еггерс-230, які датуються в межах IV ст. н.е.

  
Прикріплення: 0057656.jpg (62.0 Kb) · 6017094.jpg (53.8 Kb) · 0729454.jpg (138.4 Kb) · 9736371.jpg (90.6 Kb)


Сніжки - Київ

Повідомлення відредагував l_sergiy_m - Неділя, 30.10.2016, 15:22
 
l_sergiy_mДата: Неділя, 30.10.2016, 15:25 | Повідомлення # 255
Лейтенант
Група: VIP-користувач
Повідомлень: 68
« 2 »
Країна: Україна
Статус: :-(
О.В. Петраускас, Р.Г. Шишкін, Р.В. Бабенко Розкопки могильника  черняхівської культури Червоне-2 На Київщині у 2006 р. // Археологічні дослідження в Україні 2006-2007 р., с. 25-27 (продовження)

Трупоспалення, досліджені на могильнику, представленікількома різновидами поховань — урнові кремації, компактні скупчення кісток тощо. Поховання в середньому здійснені на глибині 0,25—0,5 м. Інвентар кремацій переважно складався з уламків або цілих форм гончарного посуду, особистих прикрас та оздоблення одягу. Інтерес становить комплекс поховання 4. Залишки трупоспалення складені в урну (цілий гончарний горщик), на них догори дном покладено гончарну миску-кубок. Урну в свою чергу було накрито цілим перевернутим гончарним горщиком. Серед кальцинованих кісток знайдено бронзовее кільце-окуття від ременя, бронзовий дріт та два фрагменти перепаленого гребеня з рогу.

Знахідки з культового шару могильника представлені уламками гончарного та ліпного посуду, кістками людини та індивідуальними знахідками сердолікові намистини, бронзова пряжка, залізна відерцеподібна підвіска, численні уламки скляних посудин). Речовий матеріал, який знайдено під час розкопок могильника, датується в межах IV ст. н.е.

Поруч з могильником нами було виявлено синхронне йому поселення черняхівської культури Червоне-3. Огляд поверхні пам’ятки дав змогууточнити його розміри. Культурний шар простежено на обох схилах р. Торець та балки, де знаходиться могильник. Довжина культурного шару вздовж правого  - північного) берега річки становить близько 2 км, ширина його сягає 80—100 м. На лівому (південному) березі річки обстежена площа культурного шару становить близько 5 га. Слід зауважити, що деякі ділянки південного схилу річки задерновані та зайняті лісом, що не дає можливості наразі остаточно з’ясувати площу поселення. На поверхні знайдено численні уламки гончарного та ліпного посуду, кістки тварин, камені, фрагменти глиняної обмазки. Ліпна кераміка має риси, притаманні посуду вельбарського типу. Крім знахідок черняхівської культури з території поселення походять уламки ліпного посуду доби бронзи та раннього залізного віку.


   
Прикріплення: 2594295.jpg (51.6 Kb) · 8753109.jpg (43.7 Kb) · 1483479.jpg (68.3 Kb) · 3589820.jpg (75.0 Kb)


Сніжки - Київ

Повідомлення відредагував l_sergiy_m - Неділя, 30.10.2016, 15:33
 
Форум » Історія Ставищенщини » Історичні факти » Цікаві факти з історії Ставищенщини
Пошук:


Ставище © 2024