Friday, 27.05.2022, 23:12
Нове на сайті Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Оновити Нові повідомлення · Особисті повідомлення Особисті повідомлення() · Відомості про учасників форумуУчасники · Читаємо правила форумуПравила форуму · Знайти на форуміПошук · Підписатися на отримання новинRSS · Тільки для VIP-користувачівПриватний форум ]
Forum moderator: Viktor, Оксана  
Форум » Історія Ставищенщини » Історичні факти » Люди, история, времена (Известные имена)
Люди, история, времена
ViktorДата: Thursday, 04.09.2008, 13:11 | Повідомлення # 1
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1964
« 11 »
Країна: Russian Federation
Статус: :-(
Исторические факты об известных людях, которые родились, жили, были проездом в Ставищенском районе или внесли свою лепту в развитие и благополучие района.

Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Wednesday, 20.05.2015, 16:28 | Повідомлення # 166
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1964
« 11 »
Країна: Russian Federation
Статус: :-(
Ф. Я. Савченко «Заборона Українства 1876 р.», Харків, Київ, 1930



Ціла записка ставить своєю метою подати відповідним установам матеріял „виявів українофільскої інтриги у Львові і в Києві". Перша частина Записки 1874 р. присвячує дві друкованих сторінки характеристиці цієї боротьби і власним міркуванням про ролю в цьому Поляків і тенденційно приписує Полякам видання українського журналу „Правда" для утворення ні(ж нової політичної унії „галицьких Русинів з Поляками", прикриваючись „старою українофільською мантією".
Висвітливши досить об'єктивно консервативну программу „вполне антипольського" журналу „Слово" та його редактора Площанського, зазначивши, що „Слово" може існувати лише завдяки „значительным субсидиям от славянских благотворительных комитетов, существующих в России", „Записка" робить спробу виявити також і менш відомі фінансові джерела „Правди", а саме: „некоторую субсидию со стороны галицийского сейма (1000 гульденов) и гораздо значительнейшую от украинофилов обоих берегов Днепра, в числе которых называют молодого графа Владислава Браницкого, проживающего в м. Ставищах Киевской губ."


Санкт-Петербург
 
l_sergiy_mДата: Thursday, 28.05.2015, 14:06 | Повідомлення # 167
Лейтенант
Група: VIP-користувач
Повідомлень: 68
« 2 »
Країна: Ukraine
Статус: :-(
Петро Іванович Кравченко, командир партизанського загону у Сніжках:
Влітку 1918 р. біля села Сніжки в урочищі Ревуха з’явився партизанський загін під командою Петра Івановича Кравченка. Кравченко був родом з села Сніжки й після повернення з фронту 1917 року працював управляючим юрківської економії поміщиці Ю. В. Браницької, що знаходилась між Сніжками та Юрківкою у місцевості під  назвою Огруд. До загону входили селяни зі Сніжок, Винарівки, Юрківки та інших сіл.
8 червня 1918 р. загін приєднався до інших невеликих партизанських  загонів, що концентрувалися у селах Стрижавка та Сухий Яр. Після бою з німцями та гетьманцями  в селі Янишівка (тепер Іванівка) повстанці в кінці дня рушили в бік  села Юрківки, де зупинилися в Огруді на території економії Браницьких. Сюди в той же час прибув таращанський загін чисельністю близько 300 чоловік на чолі з Федором Гребенком, який перед цим об’єднався з загоном Петра Тонковида, а також загін з села Красилівка. На мітингу при світлі смолоскипів командиром з’єднання повстанських загонів було обрано Ф. Гребенка.
Загін колишнього прапорщика Петра Кравченка виділили в окрему військову одиницю. Після об’єднання повстанських загонів у с. Юрківка  партизанське зєднання  налічувало півтори тисячі чоловік.  Відпочити в юрківській економії  повстанцям так і не довелося. Після цього повстанці  пізнього вечора 11 червня 1918 р. рушили на Ставище.29 грудня 1918 року (за старим стилем) у м. Біла Церква  проти Директорії виступила українська військова частина, керована П. І. Кравченком,  який відмовився виконувати наказ командира  полкуармії УНР виступити проти Першої дивізії Червоної армії, яка наступала на Київ.  Спорядивши загін, він повів його на Ставище.
Одночасно з Білої Церкви  вирушили три роти і одна кінна сотня армії УНР, очолювані  колишнім сніжківським офіцером Артемом Березою. Цьому загону
було дано завдання, розгромити загін Кравченка. 1 січня 1919 р., звільнивши Сніжки,  загін Кравченка вирушив до Юрківки. 5 січня загін Кравченка зупинився у панській економії біля Юрківки, в місці віддаленому від села і зручному для оборони. Однак Кравченко не виявив рішучої командирської волі і дозволив частині партизанів, які були родом з навколишніх сіл, піти додому для святкування Різдва, частина також пішла самовільно.  Сам Кравченко на цей час повернувся додому, до Сніжок. Житель Сніжок Архип Дзюбич дав згоду німцям та гетьманцям вистежити Кравченка  та донести їм за плату про його перебування у селі. Коли Кравченко прийшов на святкування Куті додому, вони з дружиною вечеряли не вдома, а в своєї тещі через дорогу від своєї хати, там же він залишився ночувати,  а дружина пішла додому. Німецькі поліцаї разом з гетьманцем Довгалюком оточили хату, де знаходився Кравченко близько третьої години ночі. У вікно постукали, в хаті у цей час всі спали.  Тоді почали бити у двері і вимагати у господині відчинити. Почалася перестрілка, сили були нерівні, патрони  у Кравченка скінчились, німці та гетьманці стріляли по тілу Кравченка, який вже був мертвий та схилився над столом.
До загону Кравченка входили жителі Сніжок Олександр Пащенко та Петро Красівський, вони залишилися в живих і згодом брали активну участь у встановленні радянської влади у селі.
У 1929 р. у Сніжках було утворено колгосп, який на честь партизанського загону було названо«Червоний партизан». На честь П. І. Кравченка
названо вулицю, на якій він проживав.

Джерела:
1.Бондаренко О. Г.,Бондаренко І. Г.  Повернення із забуття –
К.: Укр. Пріоритет, 2011, 480 с.;

2. Село Сніжки - Режим доступу: https://yadi.sk/i/TCGqBP6xguW4W


  
Прикріплення: 0656217.jpg(223.4 Kb) · 0212904.jpg(215.5 Kb) · 5422439.jpg(270.7 Kb)


Сніжки - Київ

Повідомлення відредагував l_sergiy_m - Thursday, 28.05.2015, 14:13
 
ViktorДата: Tuesday, 09.06.2015, 15:23 | Повідомлення # 168
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1964
« 11 »
Країна: Russian Federation
Статус: :-(
Демницький Хрисанф Петрович

Хрисанф Демницький був у душі не стільки лікар, скільки збирач народної пісні…
На своему віку Демнидький немало вже зібрав, записав пісень на Дрижипільщині. Своє життя він цьому присвятив, свою лікарську практику в Розумниці до цього пристосував. Особливо водив він компанію їз літніми бабами, часто ставив їм чарку і тоді тих пісень сипалося, як із мішка...
Сам Хрисанф Демницький не переймався ніколи запалом тих політичних змагань, може навіть трохи скептично ставився до народницьких ідей – у нього змалку була єдина пристрасть, – народня пісня. Але просякнутий мимоволі духом тих ідей, що квітли за його студентських років, він розпочав свою лікарську й господарську діяльність у Розумниці з того, що збудував за власні кошти прекрасну двоповерхову школу, а ще кращу лікарню. Ніколи він за це платні не вимагав, гонорарів із селян не брав, як лікар.
Те, що дав йому його народ, він старався повернути як найкорисніше для нього, як найбільше культури йому впоїти.

Источник: Гуменна Докія "Діти Чумацького шляху", Кн.1, Нью-Йорк, 1948

Прикріплення: 8604315.jpg(13.3 Kb)


Санкт-Петербург
 
kardawДата: Monday, 20.07.2015, 11:31 | Повідомлення # 169
Рядовий
Група: Початківець
Повідомлень: 1
« 0 »
Країна: Ukraine
Статус: :-(
Советую подборку книг по истории Украины, здесь вы можете найти  интересующие факты http://history-library.com/index.php?id1=3&category=istoriya-ukraini
 
ViktorДата: Monday, 20.07.2015, 11:56 | Повідомлення # 170
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1964
« 11 »
Країна: Russian Federation
Статус: :-(
Цитата kardaw ()
Советую подборку книг по истории Украины


Подборка очень скромная: в основном Крым, а так же Закарпатье, Донетчина, Херсонщина. Ни чего нет не только по Киевской области, а даже по Центральной Украине.


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Tuesday, 21.07.2015, 14:03 | Повідомлення # 171
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1964
« 11 »
Країна: Russian Federation
Статус: :-(
Сергей Таранец «Старообрядчество города Киева и Киевской губернии», Киев, 2004

О компактном расселении единоверцев можно говорить только относительно трех уездов Киевской губ.: во всем Чигиринском уезде, юго-западной и южной части Киевского уезда, западной и юго-западной части Таращанского уезда с примыканием к нему Центральной части Липовецкого и северной части Уманского уездов. Но несмотря на значительное количество населенных пунктов с единоверческим населением, численность последних была небольшой. Как правило, общины единоверцев насчитывали один-два десятка семейств. Подчеркнем, что расселение единоверцев в этих населенных пунктах относится к 60-70-м годам XIX в., то есть времени отмены крепостного права.
Старообрядцы Киевщины делились на три основных направления: поповщина, беспоповщина и беглопоповщина. Причем наиболее представительными являлись поповцы, признавшие с учреждением в 1846 г. Белокриницкую иерархию. Собственно и беглопоповщина в губернии появилась только в это время, так как часть черкасских старообрядцев не приняло епископат вновь учрежденной Церкви. Поповцы населяли Чернобыль со Спасовской слободой, Замошье с Глинной слободой, Залешане с Покровской слободой, Вересню с Андреевской слободой, а также Красиловку, Детятки, Стрижовку Радомышльского уезда; Бердичев и Кустин Бердичевского уезда; Киев, Демиевку и Ржищев Киевского уезда; Смелу и Черкассы Черкасского уезда; Ставище и Таращу Таращанского уезда; Монастырище Липовецкого уезда и Златополь Чигиринского уезда.


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Monday, 02.11.2015, 15:33 | Повідомлення # 172
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1964
« 11 »
Країна: Russian Federation
Статус: :-(
География Царства Польского и Великого Княжества Литовского, Дрезден, 1768, стр.162-163



Województwo Kyowskie, które iest częścią Ukrainy, o ktorey, y o Obywatelach iey, Kozakach, trzeba pod Moskwą obszerniey szukać. 1569 Kyow z Polską byl złączony; 1667 Polska ustąpiła w Ugodzie Andruchowickiey, tę cźęść, która z tamtey Strony Dniepra leży, z Kozakami oraz, którzy go w swoiey mieli władzy, na wieczne Czasy Moskalom; Co 1693 potwierdzono, a Miasto Kyow zupełnie oddane było. Do Połskiego Kyowa należą Powiaty, Zytomirsku y Owrucki. Obiera 6 Posłow na Seym. Uwagi godne są:

(7) Boguslaw, Moszna, Olszanka, Stawiocza, Strzybowka, Rokitna, Wołodarka, Tabarowka, Pawołocz, Białacerkiew (gdzie Tatarzy 1626 wielką poniesli klęskę) Harmonowka, Chwastow, Czernobyl, są małe Miasta.

Воеводство Киевское, которое является частью Украины, которая, у Обывателях её, Казаках, надо под Москвой обширной искать. 1569г. – Киев с Польшей был объединен; 1667г. – Польша уступила по Договору Андрусовскому, ту часть, которую в своей имела власти, на вечные Времена Москвичам; Что в 1693 году было подтверждено, и город Киев навсегда отдан был. До Польского Киева принадлежали поветы, Житомирский и Овручский. Избирались 6 депутатов Сейма. Внимания достойны:

(7) Богуслав, Мошна, Ольшанка, Ставища, Стрижавка, Рокитна, Володарка, Таборовка, Паволочь, Белаяцерковь (где татары потерпели большое поражение в 1626г.) Германовска, Фастов, Чернобыль, малые городки.
Прикріплення: 7363515.png(297.0 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Friday, 06.11.2015, 11:45 | Повідомлення # 173
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1964
« 11 »
Країна: Russian Federation
Статус: :-(
Общества евреев-ставищан в США


В 1903 году в Нью-Йорке было основано Общество «Lubavitch Ladies Aid Association». По всей видимости, в 1907 году оно было реорганизовано в «First Stavishter Ladies Auxiliary».
Фотография сделанная в 1947 году на праздновании 30-летия Общества.


Сидят, слева направо: З. Трахтенберг, Э. Леповская, С. Атлас.

Стоят, слева направо: С. Мозер, Г. Канская, Л. Мозер, Р. Вольф.


Фотография предоставлена Кларой Симоной Маттес.


В 1907 году группа из 25 ставищенских земляков-евреев собрались вместе и основали общество с названием «Ershter Stavishtsher Untershtitsung-Fareyn». Первым президентом Общества был Садок Мазер. Через некоторое время часть членов Общества вышли из состава и образовали «Stavisht branch of Workmen's Circle», но в последствии большинство вернулось обратно в Общество, которое в 1916 году было реорганизовано в «First Stavishter Benevolent Association». В комитет Ассоциации входили: Йосеф Рабинович, Айзик Сильверман, Луи Кин, Сэм Сакс, Йосеф Бурштейн, Филипп Ратоф, Йосеф Сильверман, Йосеф Канский, Луи Держанский. Основной задачей Ассоциации было оказание помощи землякам оставшимся на родине в Ставище. Ассоциация выбирала делегатов и посылала их в Румынию и приграничные города, чтобы помочь эмигрантам с деньгами, с документами, визами и всем, что им было нужно, чтобы они могли приехать в Америку. Это продолжалось до тех пор, пока двери странах не были закрыты железным занавесом, и они не могли помочь землякам эмигрировать, даже с деньгами.
Ставищенский раввин, Рабби Ицхак Авраам Гайсинский, эмигрировал из России в Англию, а потом переехал в Америку, где стал почетным членом Ассоциации.
Ассоциация имела три полностью оплаченых кладбища, несколько тысяч долларов в банке, американские и израильские облигации. Каждый член Ассоциации имел страховой полюс, преимущества и поддержку различных организаций.
К 1961 году в Ассоциации состояло около 200 семей. Офис Ассоциации находился в Академ Холе на Четырнадцатой улице в Нью-Йорке. На сегодняшний день Общества не существует.


Первый президент Общества и Ассоциации Садок Мазер.


В Бостоне была создана еврейская община «United Brothers of Stavisht». Считается, что Ставищенские организации земляков-евреев были в Филадельфии и, возможно, Буффало и Чикаго.
А ещё было Общество «Erste Stavishter Ben. Society».

Источники информации:
http://kehilalinks.jewishgen.org/Stavishche/index.html
http://www.geni.com/project....22
http://www.jewishgen.org/yizkor/Stavishche/sta000.html
http://www.jgsnydb.org/landsmanshaft/wpa2.htm#TOC
Прикріплення: 1978513.jpg(346.4 Kb) · 2013178.jpg(23.9 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Friday, 11.12.2015, 12:17 | Повідомлення # 174
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1964
« 11 »
Країна: Russian Federation
Статус: :-(
Гейсиха – Колгосп "Авангард"

Грошові знаки для внутрігосподарського розрахунку



Колгосп «Авангард». Виробничий напрям господарства – вирощування зернових культур і цукрових буряків, розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. За успіхи в розвитку колгоспного виробництва 11 передовиків нагороджені орденами й медалями СРСР, в т. ч. П. Г. Боковенко – орденом Леніна.
Прикріплення: 0096567.jpg(90.0 Kb) · 2142392.jpg(150.8 Kb) · 4146709.jpg(165.0 Kb) · 1492249.jpg(146.3 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Wednesday, 23.12.2015, 14:35 | Повідомлення # 175
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1964
« 11 »
Країна: Russian Federation
Статус: :-(
Столпянский Н.П. – Девять губерний Западно-Русского края, С-Петербург, 1866, стр.143-145



Таращанский уезд, занимая средину губернии, граничит на севере: Сквирским и Васильковским уездом, на восток: Каневским. на юге: Звенигородским и Уманским, на западе: Липовецким и Бердичевским. Пространство уезда 2,900 кв. вер., или 301,624 десятин.
По угодьям оно распределено так: под полями 202,055, лугами 15,800, лесами и кустарниками 62,299, выгонами 3,800, песками 420, болотами 1,850, водою и усадьбами 15,700. Скота в уезде за 1864 год было: лошадей 8,893. рогатого скота 31,464, овец простых 48,261, тонкорунных 12,661, свиней 19,288, коз 1,994, ослов и мулов 83; а всего 122,245 голов.
Жителей в уезде в 1864 г. было 163,457 д. об. пола, из них в городе 9,101.
По вероисповеданиям: православных 144,497, католиков 5,132, евреев 13,815 и 13 д. других вероисповеданий. Главную массу населения составляют малороссияне 116,391, поляков 7,970, из них православных 1,937, литовцев 1,548, По сословиям: дворян потомственных 1,292, личных 374, дворян второго разряда 3,710; духовенства: православного 1,209, католического 6, еврейского 90; городских сословий 18,865, сельских сословий 120,350, из них вышедших из крепостной зависимости 108,524, граждан западных губер. и однодворцев 12,221, казенных крестьян 1,623, остальное число военных сословий, иностранцев (202) и лиц, не принадлежащих к выше показанным разрядам.
В уезде 3 стана; у крестьян, вышедших из крепостной зависимости, 4 мир. участка, 37 волостей, 140 обществ.
Главное занятие жителей – земледелие, винокуренных заводов в уезде за 1864 год было 13, пивоваренных 3, сахароваренных 8, медоваренных 1, кирпичных 43, черепичных 2. Садоводство и пчеловодство в хорошем состоянии. Огородничеством занимаются для местного продовольствия.
Поверхность уезда возвышенна. Горы проходят с северо-запада на юго-восток из Бердичевского и Липовецкого уездов и уходят в Звенигородский. Озер в уезде нет, кроме речных запруд, болота распространены по рекам. Реки уезда принадлежат двум бассейнам Днепровскому и Бугскому. К первому относится река Рось с своими притоками, а ко второму Тыкичи, Горный, Гнилой с своими многочисленными притоками. Лес в уезде более лиственный: дуб, липа, клен. Почва уезда по склонам гор глинистая, в равнинах черноземная.
Тараща, уездный город, лежит в котловине, по которой протекают реки Глубочка и Котлуй. Жителей в городе 9,101 д. об. п., из них евреев 3,850. Церквей православных 3, католическая каплица, еврейская синагога и 2 мол. школы, домов 875 (2 кам.), лавок и магазинов 63. Городской земли 2,371 десят. Главное занятие жителей – плотничество и выделка колес, плетеных бричек, повозок. Колеса, ободья и оглобли развозятся даже по Херсонской и Екатерннославской губерниям. Торговля города ограничивается только необходимыми хозяйственными и жизненными предметами. Г. Тараща окружен со всех сторон лесомъ, принадлежащим богатым владельцам.
Въ уезде находятся значительные по населенности местечки: Ставище посредине уезда с населением близь 5,000 д. об. п. Пятигоры, прежде уездный город, с 2,468 д. об. п. Тетиев при р. Роси, число жителей 4,478. Кошеватое число жителей 3,660 д. об. п. Кошев, село, при р. Роське, в двух верстах от села и 80 саж. от р. Роси находится могила, известная под именем Кочубеевой. По преданию здесь были казнены Кочубей и Искра в виду казачьих войск. Жашков м., при р. Тори, жителей 1,555 душ, с еженедельными торгами, на которые пригоняют скот.
Прикріплення: 0404102.jpg(202.7 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Wednesday, 20.01.2016, 12:29 | Повідомлення # 176
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1964
« 11 »
Країна: Russian Federation
Статус: :-(


Бидюк Петр Иванович (23.06. 1949, с. Розумница) - Инженер в области систем автоматического управления. Окончил Киевский Политехнический Институт по специальности инженер электронной техники(1972). Доктор тех. наук (1996), профессор (2000).
П.И. Бидюк автор 370 научных работ, 5-ти монографий, 3-х учебных пособий и 15 изобретений.
Основные научные труды последних лет: "Методы анализа качества" (2004), "Моделирование и прогнозирование нелинейных процессов" (2005), "Методы прогнозирования" (2008); "Анализ временных рядов" (2011); "Проектирование систем поддержки принятия решений" (2011). Он получил международную награду "Nelson Butters Award" (США) за лучшую научную публикацию 2005 года.

Источники: http://esu.com.ua/, http://kpi.ua/.
Прикріплення: 7130223.jpg(30.5 Kb)


Санкт-Петербург
 
ViktorДата: Tuesday, 02.02.2016, 11:09 | Повідомлення # 177
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1964
« 11 »
Країна: Russian Federation
Статус: :-(
Борис Грінченко «Словарь української мови», томъ 4, стр.194, Київ, 1909

Ставидло, -ла, с. 1) = Ставище. Лубен. у. На ставидлі коні пасуться. 2) Вешнякъ (у шлюза), подъемная дверь, шлюзъ (въ прудѣ).

Ставище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ прудъ. Лохв. у.


Санкт-Петербург
 
l_sergiy_mДата: Wednesday, 03.02.2016, 20:45 | Повідомлення # 178
Лейтенант
Група: VIP-користувач
Повідомлень: 68
« 2 »
Країна: Ukraine
Статус: :-(


Кононович Леонід Григорович
  (4 жовтня 1958, Красилівка,Ставищенський район, Київська область) — український письменник, перекладач, майстер детективного жанру. Член Національної спілки письменників та Асоціації українських письменників.
Народився 1958 року в селі Красилівка Ставищенського району на Київщині. В 1975 році вступив до філологічного факультету Київського університету. В 1977 році його відрахували за «небажання вивчати історію КПРС». В 1978 був заарештований органами КДБ за розповсюдження правозахисної літератури (самвидаву). В листопаді того ж року отримав офіційне попередження від обласного управління КДБ за ст. 62 ч.1 Карного кодексу (розповсюдження націоналістичної літератури). З  1981 по 1985 навчався на філологічному факультеті Київського педінституту іноземних мов імені Горького, звідки був відрахований «за негативний вплив на молодіжний колектив». З 1991 по 1996 рік працював у приватній охоронній компанії «Сейкен ЛТД». З 1996 по 2001 рік займався підприємницькою діяльністю.
Перекладом почав займатися на початку 1980-х. Дебютував перекладом новели Андре Вермсера «Неждана зустріч» в газеті «Літературна Україна» (квітень 1984). Брав участь у перекладах тритомного зібрання творів Альбера Камю, котре вийшло у видавництві «Фоліо» (1998). Переклав соціологічне
дослідження Еміля Дюркгайма, котре вийшло друком у видавництві «Основи» (1998).
У 1993 році дебютував у журналі «Сучасність». Кримінальний роман «Я — зомбі» збурив значний читацький ажіотаж. Роман «Тема для медитації» став Книжкою року — 2005, висунутий на Шевченківську премію, але так і не став номінантом.

Джерело: Вікіпедія
Прикріплення: 4248961.jpg(20.0 Kb)


Сніжки - Київ

Повідомлення відредагував l_sergiy_m - Wednesday, 03.02.2016, 20:51
 
ViktorДата: Thursday, 18.02.2016, 08:11 | Повідомлення # 179
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1964
« 11 »
Країна: Russian Federation
Статус: :-(
В 1923-1924 годах был ещё один Ставищенский район.

Національні меншості на Україні (реєстр селищ), Харків, 1925



Цей список складено шляхом вибірки із бланків обслідування районів через те, що розподіл населених місць за адміністративними одиницями відповідає тому розподілу, що був на 1 січня 1924 р.



А вот где находятся выше перечисленные сёла:

Прикріплення: 9978431.jpg(92.8 Kb) · 1221616.jpg(65.7 Kb) · 1716518.jpg(58.8 Kb)


Санкт-Петербург
 
RuslanKoloДата: Wednesday, 24.02.2016, 18:49 | Повідомлення # 180
Сержант
Група: VIP-користувач
Повідомлень: 22
« 1 »
Країна: Ukraine
Статус: :-(
Сергі́й Володи́мирович Ци́мбал (26 лютого 1986, смт Ставище, Київська область, УРСР — 7 жовтня 2014, Дебальцеве, Донецька область, Україна) — український військовий, колишній працівник прокуратури. Герой України (посмертно).
Закінчив Ставищенський навчально-виховний комплекс "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – юридичний ліцей" № 2 імені О.С. Паланського, потім – Національний університет державної податкової служби України (місто Ірпінь Київської області).
У 2007 році півроку проходив військову підготовку і службу у французькому легіоні в Марселі. Повернувшись в Україну, працював у податкових інспекціях Білої Церкви та Обухова. Паралельно заочно навчався у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого (місто Харків). Працював слідчим у прокуратурі міста Краснодон Луганської області, через рік перевівся у Дніпровську екологічну прокуратуру у місті Черкаси. Звільнився звідти під час Революції гідності, коли працівників силових структур почали залучати проти активістів Майдану. Займався джиу-джитсу, кікбоксингом, плаванням.
З 2014 року солдат С.В. Цимбал (позивний "Легіонер") приймав участь в антитерористичній операції на сході України. 21 липня 2014 року, купивши собі усе необхідне спорядження – бронежилет, каску, форму, розгрузку, аптечку – записався добровольцем та одразу відправився на військові навчання на полігон у селищі Десна Чернігівської області. У зону антитерористичної операції прибув 24 серпня 2014 року, на День Незалежності України. Служив розвідником у розвідувальній групі 25-го батальйону територіальної оборони Збройних сил України "Київська Русь".
7 жовтня 2014 року на світанку солдат С.В. Цимбал разом з трьома іншими солдатами пішов на завдання – розвідати підступи до великого складу боєприпасів російських бойовиків біля міста Дебальцеве Донецької області. Він перший почув шерхіт і побачив, що близько 15 чоловік, оточують їх з трьох боків. Це була засідка, яку влаштували російські бойовики. Прикривши собою відхід групи, він врятував життя своїх побратимів, але сам загинув у нерівному бою внаслідок двох вогнепальних поранень. Похований у селищі Ставище Київської області.
Указом Президента України Петра Порошенко № 636/2015 від 13 листопада 2015 року за виняткову особисту мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдату Сергію Володимировичу Цимбалу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".
Іменем Сергія Цимбала названа центральна вулиця смт Ставище (колишня вул.Радянська).


Пам`ятна дошка на фасаді Ставищенської школи №2:


Могила на кладовищі смт Ставище:

Прикріплення: 3284978.jpg(95.8 Kb) · 7164825.jpg(115.0 Kb)
 
Форум » Історія Ставищенщини » Історичні факти » Люди, история, времена (Известные имена)
Search:


Ставище © 2022