Люди, история, времена
|
|
Viktor | Дата: Четвер, 04.09.2008, 13:11 | Повідомлення # 1 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
| Исторические факты об известных людях, которые родились, жили, были проездом в Ставищенском районе или внесли свою лепту в развитие и благополучие района.
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Неділя, 26.04.2020, 14:45 | Повідомлення # 361 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
|
Газета "Киевлянин" №226 от 17.08.1903
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Понеділок, 27.04.2020, 19:45 | Повідомлення # 362 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
|
М. СТАВИЩЕ, Таращан. уѣз. (Корресп. „Кіевлянина"). Послѣ проливныхъ дождей настали, наконецъ, свѣтлые солнечные дни, и сельскіе хозяева съ лихорадочною поспѣшностью принялись за уборку хлѣба, который мѣстами плотно прилегъ къ землѣ, и жатва его представляетъ много хлопотъ. Урожай въ Таращаискомъ уѣздѣ въ общемъ можно признать хорошимъ; особенно хорошо уродилась пшеница, рожь и гречиха, для которой дожди и пасмурная погода – лучшія условія для ея созрѣванія. Хороши также и яровые посѣвы, особенно на возвышенныхъ мѣстахъ. Нѣсколько хуже обстоятъ дѣла съ свекловицей, которая нѣсколько пострадала отъ майскихъ заморозковъ, а теперь ее подъѣдаетъ давнишній врагъ ея жукъ, а кое-гдѣ показалась и гусеница. Замѣтный контрастъ по урожаю представляютъ плохо обработанныя и несвоевременно обсѣмененныя крестьянскія поля съ обширною территоріей владѣній графа Браницкаго, гдѣ хозяйство ведется на раціональныхъ началахъ, поля обильно унавожены, жизнеспособны и не такъ истощены, какъ поля крестьянъ, которые продолжаютъ кое-какъ пахать свою землю, не давая ей отдыха подъ паромъ.
Газета "Киевлянин" №184 від 06.07.1902
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Понеділок, 27.04.2020, 20:20 | Повідомлення # 363 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
|
Газета "Киевлянин" №252 от 12.09.1907
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Вівторок, 28.04.2020, 14:48 | Повідомлення # 364 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
|
Происшествія по губерніи.
На прошлой недѣлѣ въ мѣстечкѣ Ставищахъ, Таращанскаго уѣзда, появился бѣжавшій изъ военной службы рядовой 14-го сапернаго баталіона Константинъ Конинскій. Послѣдній, какъ выяснилось, совершилъ побѣгъ съ цѣлью увидаться съ любимой имъ дѣвушкой, но, не заставъ ее въ мѣстечкѣ, Конинскій впалъ въ отчаяніе и отравился карболовой кислотой. Отравившемуся сейчасъ-же была оказана медицинская помощь, но, несмотря на это, Конинскій черезъ нѣсколько часовъ умеръ. На проѣзжавшихъ недавно позднимъ вечеромъ по большой дорогѣ изъ Бѣлой-Церкви въ м. Ставищи, Таращанскаго уѣзда восьмерыхъ евреевъ напало двое грабителей, изъ которыхъ одинъ былъ вооруженъ револьверомъ, а другой ножемъ. При нападеніи грабители произвели въ воздухъ два выстрѣла, послѣ чего безпрепятственно ограбили у евреевъ всѣ ихъ деньги и драгоцѣнности и съ похищеннымъ скрылись. На другой день послѣ описаннаго грабежа, по указаніямъ потерпѣвшихъ, были задержаны полиціей двое крестьянъ Каневскаго уѣзда Кузьма Куриный и Константинъ Козорѣзъ. При задержанныхъ ни револьвера, ни ножа и какихъ-либо драгоцѣнныхъ вещей и денегъ не оказалось.
Газета "Киевлянин" №169 от 21.06.1906
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Четвер, 30.04.2020, 11:52 | Повідомлення # 365 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
|
Газета "Радянське село" №117 від 15.11.1925
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Четвер, 30.04.2020, 16:23 | Повідомлення # 366 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
|
Виталий Феодотович Кулинский родился в 1869 году в селе Ракитное Киевской губернии в семье псаломщика. Учился в Киево-Подольском духовном училище и в Киевской духовной семинарии, окончив которую в 1890 году, уехал в село Стрижавка Таращанского уезда Киевской губернии, где два года преподавал в местной церковно-приходской школе, а также в школе села Зрайки. В 1892 Кулинский был рукоположен в сан иерея села Рацево Чигиринского уезда. В 1900 году его перевели в Киев и назначили настоятелем Пантелеимоновской церкви при Мещанской богадельне на Куреневке. В 1904 году он был назначен миссионером по III благочинническому округу Киева, а с ноября 1905 года - по Киевскому уезду. С 1909 года он служит в Киевской духовной семинарии духовником и законоучителем образцовой школы при семинарии. Кулинский был членом черносотенного Союза русского народа (СНР). В 1921 он вновь становится настоятелем Пантелеймоновской церкви. Тогда же был впервые арестован органами ГПУ по обвинению в антисоветской агитации и за проповеди, произнесенные по поводу обновления куполов Сретенской (Скорбященской) церкви. Но через два месяца был освобожден за отсутствием состава преступления. Был женат на дочери протоиерея Серговского Александре. В семье было шестеро детей. Во второй раз его арестовали 28 марта 1934 года. Причиной ареста стали доносы, написанные несколькими прихожанами. По этому делу был всего один допрос и уже на следующий день после ареста – 29 марта 1934 года – отцу Виталию зачитали приговор, который был не столь суров, каким мог бы быть: заключение в исправительно-трудовой лагерь сроком на три года условно – ввиду преклонного возраста. Через некоторое время Кулинский был освобожден, а позже выслан сначала в Харьков, а затем во Владимир. В марте 1936 года отец Виталий был назначен настоятелем Воскресенской церкви в Суздале. Но через год - 17 апреля 1937 года – он был вновь арестован. 28 августа «тройка» при УНКВД СССР по Ивановской области приговорила его к расстрелу по обвинению в «антиреволюционной и пораженческой агитации, направленной к возбуждению ненависти к Советской власти и правительству». Через три дня он приговор был приведен в исполнение. В 1989 году отец Виталий Кулинский был реабилитирован.
Источник: https://www.poslednyadres.ru
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Субота, 02.05.2020, 13:11 | Повідомлення # 367 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
|
ТАРАЩАНСЬКИЙ ПОВІТ (на Київщині). Любов до науки. З нашої місцевости дуже часто пишуть про негарні явища на селі, а про гарні, відрадні, що прокидаються тут і там – мало згадують. І виходить, що добре – лежить, а лихе – біжить. А тим часом одно-друге явище оттаке, – як я подаю нижче, ясно свідчить, що не все хулігани та розбійники на селі. Як-би їм путня школа та освіта, то їх би багато було. В селі Кривці, таращанського повіту, живе бідний чоловік Гуменюк. Його син, Дмитро, скінчив місцеву школу і скортіло далі вчитись. В сусідньому селі Янишівці 2-х-класова школа. Пішов туди. Прийняли. Кожний день ходив він туди і повертався додому наніч. І так два роки підряд. А од Кривця до Янишівки коло пьяти і верст. Скінчив і цю школу. А освіта тягла до себе, як сонце рослину. На його щастя в містечку Ставищах одкрили 4-х-класову школу. Пішов на екзамен, видержав. І почав щодня ходити до Ставищ і назад до Кривця. День-у-день. Грязь, дощ, хуртовина, мороз, а він іде з торбинкою на плечах, а од Кривця до Ставищ –10 верстов. Тепер скінчив і цю школу. А освіта ще більш тягне. Він звертався і до місцевого священика, і до волосних писарів і до всяких багатих панів за порадою, допомогою. Ніхто нічого. А Дмитро Гуменюк сидить, нудиться, мучиться і все гадає про науку. Одного тільки нема грошей. А то недалеко од нас село Шамріївка, Васильківського вже повіту. Про це слело кажуть, що там одні хулігани. Одна живе там бідна вдова Матусевичка. У неї – один син. Він скінчив місцеву двохкласову школу і йому схотілося буть вчителем, а грошей – нема, про вчительську школу і не думай. Тоді він почав сам себе вчить: ходив до панів на роботу, заробляв мизерні гроші, купував книжки і вчився. Навіть на роботі вчився. Над ним насміхались, а він своє, наче не чує. Через три роки такої науки пішов у Сквиру і видержав екзамен. Тепер він уже рік вчителює в своєму селі і навчає других. Скрізь по наших селах багато таких Гуменюків та Матусевичів, але їх не видно, не чути в загальному галасі виру людського. А дайте но їм школу рідною мовою – пустіть їх безборонно у вищу – великі люде з них вийдуть. Та й з тих „хуліганів" були б люде, коли б більше шкіл та рідною мовою.
Газета "Рада" №153 від 05.07.1913
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Неділя, 03.05.2020, 18:34 | Повідомлення # 368 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
| Про видатки з коробочних зборів.
Газета "Рада" №55 від 17.11.1906
*Євреї-запасні, нижні чини (колишні рекрути).
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Вівторок, 05.05.2020, 10:49 | Повідомлення # 369 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
|
Приказ по Народному Комиссариату по Продовольствию, № 6, 6-го января 1923 года, г. Харьков. На 1923-24 год утверждаю сеть Заготконтор губерниям Волынской, Донецкой, Киевской, Подольской и Черняховской опекой в следующей составе: … По Киевской губернии. 14 Заготконтор с прикреплением к ним волостей: 1. Белоцерковская. Гребенская, Белоцерковская, Вел. Половецкая, Блощинская, Черкасская, Трушковская, Езерянская, Шамраевская, Антоновская, Парохомовская, Воробиевская, Володарская, Кривецкая, Стрижевская, Васильевская, Узенская, Вицентовская, Бакумовская, Ракитянская, Островская (Троцк), Юшковорогская, Ольшаницкая, Кошеватская, Жидовогребельская, Красиловская, Ставищанская. … Губпродкомам Волынскому, Донецкому, Киевскому, Подольскому и Черниговскому приказываю: а) немедленно приступить к реорганизации сети заготконтор, согласно утвержденному районированию. б) ликвидировать в кратчайший срок заготконторы, невошедшие в сеть, разгружая их в первую очередь. в) пересмотреть личный состав ликвидируемых заготконтор и перебросить лучших работников на оставшиеся заготконторы. г) в месячный срок произвести прикрепление к оставшимся заготконторам подсобных предприятий и представить в Наркомпрод подробную опись всем помещениям и предприятиям по каждой заготконторе, согласно особо преподанным инструкциям и формам, разработать которые приказываю в трехдневный срок Хозяйственно-Заготовительному Управлению. Народный Комиссар по Продовольствию И. Лобачев. Член Коллегии Богуцкий.
"Продовольственная газета" №3 от 18.01.1923
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Середа, 06.05.2020, 12:20 | Повідомлення # 370 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
|
ДОБРИЙ ПОЧИН З ініціативи голови Ставищанського району п. Басінського в Ставищах при Районовій управі організована постійно діюча контрольно-ревізійна група. Керівником групи визначений п. Василенко Нестор, а до складу групи ввійшли представники Районової управи, Фінсекції, РСС. Пан Басінський поставив для контрольно-ревізійної групи досить актуальне завдання; документальна перевірка фінансово-господарчої діяльності бюджетних установ, державно-господарчих організацій, що функціонують на терені району („Заготхудоба". „Заготзерно", Маслозавод, МТС і інш), кооперації та громадських господарств району. Виконуючи завдання п. Басінського, група вже приступила до роботи. Перш за все, керівник групи визначив конкретне завдання і терміни виконання для кожного співпрацівника групи. Вироблені робочі інструкції, схеми перевірки тощо. Контрольно-ревізійна група в разі потреби кооптує необхідних спеціалістів для здійснення своїх завдань (бухгалтерів, економістів, техніків, лікарів та інших). Зараз провадяться ревізійна робота в громадських господарствах, ССТ і бюджетних установах. Головам всіх останніх районів гебіту та громадськості треба підтримати добрий почин п. Басінського. Контрольно-ревізійна перевірка роботи всіх українських установ та під приємств справа пекуча і невідкладна. В рамках виданих законів, директив і розпоряджень Німецької влади українські установи і підприємства могли б і повинні працювати краще і більш чітко. Виносимо побажання, щоб в усіх районах гебіту персонально при головах районів були організовані контрольно-ревізійні групи. Ці останні повинні робити не тільки документальну перевірку фінансово-господарчої діяльності організацій, а і перевірку роботи їх по суті. Іван Логвнн.
Газета "Таращанські вісті" №48 від 27.06.1943
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Субота, 09.05.2020, 10:59 | Повідомлення # 371 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
| Вечной памяти не гаснет свеча
Потомок ставищенских евреев помнит о жертвах Холокоста
Газета "Надежда" №4, апрель 2020 г.
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: П`ятниця, 15.05.2020, 07:49 | Повідомлення # 372 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
|
П. Д. ДЕМУЦЬКИЙ (ПФС). Недавно минуло 15 років з дня смерті П. Д. Демуцького, видатного діяча на полі української музичної фольклористики, якій він присвятив понад 50 років свого життя. Порфирій Демуцький народився 26 лютого 1860 року в парафії свого батька в селі Янищивці Таращанського повіту на Київщині. Одержавши освіту в київській бурсі та духовній семінарії, Демуцький не пішов шляхом служіння церкві, а вирішив стати лікарем, щоб служити, за його виразом, „меншому братові", селянській масі, серед якої він виріс. Для цього Демуцький вступив на медичний факультет Київського Університету, який і закінчив у 1889 році. Характерною рисою діяльності Демуцького було безкорисне служіння його рідному народові. Все життя присвятив він самовідданій активній праці серед селянства, як лікар-філантроп, як музико-етнограф, який ретельно збирав і обробляв українські народні мелодії, а також як диригент-фундатор, заснованого ним у селі Ахматові на Таращанщині селянського великого хору, з яким працював по над 20 років, виступаючи з концертами не тільки в Ахматові та в сусідніх селах, а й у Києві, Одесі, Таращі, Білій Церкві, Умані і т. і. Великий вплив на Демуцкого мав М. В. Лисенко, в студентському хоровому колективі, в якому Демуцький працював як секретар і нотописець. Микола Лисенко запалив молодого юнака охотою до хорової роботи і запису народніх мелодій, які Демуцький весь час надсилав Лисенкові. Як відомо, найбільшої популярності Демудький здобув записами не одноголосних народних пісень, а тих дуже поширених на Україні пісень, так званих „примітивів", які виконувалися в необробленій на родній формі багатоголосся. На жаль, Демудький не залишив ніяких власних теоретично-наукових спостережень, які висвітлюва ли б його експериментальну роботу над народним багатоголоссям і над лірницькими піснями й кантатами, перші цінні записи, яких дав Демуцький у його збірці „Ліра і її мотиви" (1903 р.). Інструментальний дуже складний супровід ліри й досі лишається недослідженим через труднощі запису тієї „перегри", яку не змогли схопити ні Лисенко ні Демуцький. В історію української музичної культури П. Демуцький увійде як один з великих знавців природи багатоголосої української народної пісні і народного стилю, її виконання. Культ народної пісні був стихією Демуцького, і поширенню її серд української людності від дав він більшу частину свого життя.
"Павлоградська газета" №45 від 23.09.1942
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: П`ятниця, 15.05.2020, 08:09 | Повідомлення # 373 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
|
СУДЕБНАЯ ХРОНИКА. Что ожидает бандитов и примазавшихся к советской власти?
Верховным Трибуналом утверждены смертные приговоры выездной сессии Киевского Губревтрибунала по Таращанскому уезду, приговорившей к расстрелу Савву Дубиковского, Андрея Прендвеля, Нестора Круковского и Дмитрия Вернидуба, которые в селе Салихи ограбили крестьянина Пятихатного, изнасиловали его жену и в селе Севериновка совершили ограбление крестьянина Лужевского, при чем изнасиловали его сестру. Предволисполкома Красиловской волости Сильвестр Шекера был также приговорен выездной сессией к расстрелу за службу в банде Мартыновского и снабжение его оружием, за участие в местечке Ставище в еврейском погроме, при чем он лично убил еврея в 1920 г. В 1922 г. примазавшись к власти, он как председатель волисполкома, использовал свою должность в корыстных целях. Шекера занимался спекуляцией серебряными рублями, собранными в виде общегражданского налога, причем присвоил 10 рублей золотых. Картина преступления Шекеры завершается тем, что он тормозил проведение продналоговой кампании. В ночь на 22-е. октября приговор над указанными пятью преступниками приведен в исполнение.
Газета "Пролетарская правда" №242 от 23.10.1922
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Неділя, 17.05.2020, 21:10 | Повідомлення # 374 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
| Новинки.
Газета "Діло" (Львів) від 08.02.1936
Олександр Опанасович Шпилинський (Alexander Spilin) (18 серпня 1894, Полтава, Російська імперія – квітень 1990, Лейквуд, Нью-Джерсі, Сполучені Штати Америки) – сотник Армії УНР.
Источник: https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Шпилинський_Олександр_Опанасович
Санкт-Петербург
|
|
| |
Viktor | Дата: Вівторок, 19.05.2020, 08:23 | Повідомлення # 375 |
Генерал-майор
Група: Адміністратор
Повідомлень: 1988
« 11 »
Країна:
Статус:
| ОБЪЯВЛЕНІЕ. Управляющій Акцизными сборами Кіевской губ.
Газета "Киевлянин" №74 от 15.03.1906
1 ведро = 12,3 литра
Санкт-Петербург
|
|
| |